WWW.DOC.KNIGI-X.RU
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - Различные документы
 

Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 |

«ВІСНИК ODESA ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО NATIONAL UNIVERSITY УНІВЕРСИТЕТУ HERALD Том 20 Випуск 1(24) 2015 Volume 20 Issue 1(24) 2015 СЕРІЯ SERIES ...»

-- [ Страница 4 ] --

26. Chernyakov D. O. Tkachenko P. V. (2003) Suchasni problemy` zberezhennya pry`rodnoakval`ny`kh kom pleksiv Tendrivs`koyi ta Yagorly`cz`koyi zatok [Modern problems of conservation natureakval complees of Tendrovsky and Jagorlytsky gulfs] Mat. nauk. konf., prisvyachennoї 50-rіchchyu Khersonskoї gіdrobіologіchnoї stantsії, Kherson: Ailant pp. 221229

27. Albertoni E. F.; PalmaSilva C. de Assis Esteves F. (2001) Macroinvertebrates associated with Chara in a tropical coastal lagoon (Imboassica lagoon Rio de Janeiro Brazil) Hydrobiologia Kluwer Academic Publish ers 457 pp. 215224.

28. Blindow I. Dietrich J. Mollmann N. Schubert H. (2003) Growth photosynthesis and fertility of Chara aspera under different light and salinity conditions Aquat. Bot. No 76(3). pp. 213234

29. Chernyakov D. A. (1998) The influence of different winter meteorological conditions on succession processes

in the Tendrovsky and Egorlitsky bays: Management and conservation of the northen-western Black sea coast:

Proceedings of the EUCC international symposium (Odesa, 1998) Odesa: Astroprint pp. 4347.

30. Espinar J. L. Garca L. G. (2002) Submerged macrophyte zonation in a Mediterranean salt marsh: a facilita tion effect from established helophytes? Journal of Vegetation Science vol. No 13 pp. 831840.

31. Kufel L. Kufel I. (2002) Chara beds acting as nutrient sinks in shallow lakesa review Aquatic Botany vol.72 pp.249260.



32. PalmaSilva F. Edelti A. Francisco E. (2002) The role of Charophytes primary production in a coastal lagoon subjected to human impacts (RJ Brazil) Acta Limnologica Brasile, No 14 pp. 5962.

33. Schmieder K. Werner S. Bauer H. (2006) Submersed macrophytes as a food source for wintering waterbirds at Lake Constance Aquatic Botany No 84 pp. 245250.

34..Stanevicus V. Svazas S. Raudonikis L. Grazulevicius G. (2010) Staging and moulting concentrations of the common Pochard (Aythya ferina) in lithuania Acta Zoologica Lituanica. vol. 18 No 4 pp. 273282

–  –  –

Д. Д. Королєсова, молодий науковий співробітник Чорноморськоо біосферноо заповідника НАН України вул. Лермонтова 1 Гола ристань ерсонської обл. 75600 Україна chernyakova.darya@gmail.com

БІОЦЕНОЗ ХАРОВИХ ВОДОРОСТЕЙ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ

ПРИБЕРЕЖНИХ ЕКОСИСТЕМ (НА ПРИКЛАДІ ТЕНДРІВСЬКОЇ І

ЯГОРЛИЦЬКОЇ ЗАТОК ЧОРНОГО МОРЯ)

Резюме У даній роботі узаальнено опубліковані дані щодо поирення та динаміки кількісни показників фітоценозу арови в мілководни затока ЗЧМ. Мілководні затоки та лимани Чорноо моря є вкрай специфічними водоймами а акваторії що досліджуться у даній роботі ще й мать високий природоранний статус.

На підставі власни дани оарактеризовано якісний і кількісний склад фітоценозу арови водоростей в Яорлицькій та Тендрівській затока Чорноо моря. Наведено дані щодо видовоо складу і таксономічної структури зооперіфітону та макрозообенто су в складі біоценозу арови. роаналізовано рівень біорізноманіття та трофолоічна структура уруповання безребетни тварин приуроченоо до заростей арови водо ростей.

Обоворться питання значення арови як арчовоо ресурсу і субстрату для різни руп тварин.

Ключові слова: біоценоз арови водоростей затоки та лимани зооперіфітон водні екосистеми структура урупування D. D. Korolesova, junior researcher Black Sea Biosphere Reserve National Academy of Science of Ukraine Lermontova st. 1 Golaya Pristan Kherson region 75600 Ukraine chernyakova.darya@gmail.com

BIOCOENOSIS MEMBRANE OF CHARA ALGA AS AN IMPORTANT





ELEMENT OF COASTAL ECOSYSTEMS (ON THE EXAMPLE

TENDROVSKY AND YAGORLYTSKY BAYS OF BLACK SEA)

Absrtact The purpose of of this work is to determine the role and importance of ecological community membrane of chara algae ecosystems of Tendrovsky and Yagorlytsky bays of Blask Sea. The object of study in this paper is biocenose algae Charales. The subject – the species composition distribution biodiversity and ecological structure of biocenosis Charales algae.

As a material for the research were qualitative and quantitative benthic samples collected during work on the monitoring of natural complees of the Black Sea Biosphere Reserve.

Quantitative samples of macrozoobenthos selected in Tendrovsky and Yagorlytsky bays in 2010 2011 and 2014. using standard techniques using hydrobiological Petersen dredge (capture area 0.025 m2) and regular network stations. For the selection of quantitative samples of macrophytes used geobotanical frame 2525 cm highquality samples were taken with a scraper width of 30 cm. At each station to measure the brightness of depth salinity

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1

and temperature of water the description of the type of sediment and vegetation type. In the coastal parts of Tendrovsky and Yagorlytsky bays made hiking accounting bottom vegetation.

During the period of study in thickets of charaphytes selected 54 quantitative samples zooperiphyton 18 qualitative and 32 quantitative samples macrophytobenthos.

Results. The published data on the distribution and dynamics of quantitative characteristics of Charales algae phytocenosis in shallow sea bays are generalized in this paper. Shallow bays and estuaries of the Black Sea are very specific waterbodies besides the water area studied in this work have high nature protection status.

The quantitative and qualitative structure of the Charales algae phytocenosis from Yagorlytsky and Tendryvsky bays of Black Sea are described and analyzed. The data on the species composition and taonomic structure of zooperiphyton and macrozoobenthos in the structure of Charales biocenosis is provide. The level of the biodiversity and trophological structure of zoocenozis dedicated to the Charales beds are analyzed and evaluated.

Also the importance of Charales algae as food resource and a substrate for different groups of animals are discussed in the paper.

Keywords: Charales algae biocenosis bays and estuaries zooperiphyton aquatic eco systems community structure.

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 УДК 910.4 : 551.435 (262.5) А. А. Стоян канд. еор. наук доцент кафедра физической еорафии и природопользования Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова ул. Дворянская 2 Одесса82 65082 Украина physgeo_onu@ukr.net

К ВОПРОСУ О ВЛИЯНИИ АНТРОПОГЕННОГО ФАКТОРА НА

ПРИРОДУ БЕРЕГОВОЙ ЗОНЫ ЧЕРНОГО МОРЯ

В статье описывается печальный опыт антропоенноо влияния на береову зону на примере различны пунктов на береа Черноо моря: у пос. Фонтанка Лстдорф Санжейка Затока Лебедевка и др. на территории Одессы. Автором проанализированы причины создавейся ситуации в береовой зоне Черноо моря в предела Украины.

Описано современное состояние береа. редложены пути реения данной проблемы.

Ключевые слова: Черное море бере абразия причины скорости динамика за стройка последствия.

ВВЕДЕНИЕ Как известно береовая зона представляет собой природну среду высокой подвижности и исклчительно высокой напряженность энеретическоо поля. Соответственно природные процессы протекат очень интенсивно под влиянием преимущественно меанической энерии идроенноо фактора.

В этой связи лбое искусственное вмеательство сказывается и проявляется столь же быстро и интенсивно. Настолько же быстро и интенсивно проявлят ся природные процессы и изменения. Актуальность данной работы заклчает ся в неободимости оперативноо быстроо и качественноо получения новой научной информации для предотвращения неативны последствий антропо енноо влияния усиливащеося в течении последни десятилетий.

Цель работы: выявить виды и оценить влияние деятельности человека на природу разны частей береовой зоны Черноо моря. Для достижения цели реатся такие основные задачи: а) краткая история антропоенноо воздей ствия на побережье Черноо моря; б) арактеристика влияния антропоенноо фактора на морской бере в районе поселка Фонтанка; в) анализ материалов исследования последствий влияния антропоенноо фактора на морской бере в районе пт Черноморское Одесской области; г) изучение последствий осво ения территории пересыпи Днестровскоо лимана. ри этом в соответствии с темой и цель исследований объектом наи исследований выступат бере а Черноо моря а предметом исследования – последствия различны видов влияния антропоенной деятельности на природну систему береов в течение последни дву десятилетий.

В течение 1020 минуви лет естественные природные системы бере овой зоны моря значительно изменились. одавлящее больинство эти © А. А. Стоян 2015 149 ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 изменений оказалось неативными по причине крайне неполноо объема предварительны изысканий и недостаточноо учета особенностей природы береовой зоны. Для реальной и эффективной оценки последствий антропо енноо влияния нужна новая информация которая соответствовала бы но вому состояни природы береовой зоны. В этой связи тема данной статьи имеет важное практическое значение. Вместе с тем уже несколько лет ведет ся интенсивный сбор данны об антропоенном влиянии и ео последствия в предела различны природны систем. Вся эта информация подверается целенаправленной систематизации обобщени и пополняет теоретический арсенал не только береоведения но и всей природной еорафии. Это опред еляет теоретическое значение данной темы.

Для достижения цели статьи были изучены наиболее наруенные участки морскоо побережья Черноо моря. Среди ни надо назвать в перву очередь прилеащие непосредственно к территории орода Одесса арактеризу щиеся интенсивно застроенной береовой территорией и высокой плотность населения. Неблаоприятная ситуация сложилась восточнее Одесскоо зали ва в предела поселков Фонтанка Дофиновка Черноморское Коблево мыс Аджияск. Значительные площади морской бере теряет возле поселков Лст дорф Санжейка Курортное Лебедевка. Неудачной оказалась застройка береа возведение некоторы идротенически сооружений попытки предпринять ряд береозащитны мероприятий. Особенно неудачными оказались послед ствия антропоенной деятельности в районе Лстдорфа Ильичевска Фонтан ки Авроры Евпатории Николаевки есчаноо. Несмотря на мноократные предупреждения на разработанну сему стратеическоо освоения берео вой территории на специальные рекомендации на выступления в азета и по телевидени застройка капитальными сооружениями и жилыми домами продолжается на абразионноопасны и денудационноопасны участка мор скоо береа. В качестве соответствущи примеров приводятся ситуации на все береа Украины и на береа мнои друи стран.

Материалы и методы исследования оложенные в основу написания статьи материалы получены на осно ве анализа литературны источников аривны и фондовы материалов кафедры физической еорафии ОНУ им. И.И.Мечникова а также полевы экспедиционны и стационарны исследований проведенны автором. В про цессе полевы исследований методами маррутноэкспедиционноо картора фирования на карту крупноо мастаба выносились все участки на которы проявилось антропоенное влияние. рактически все такие береовые объекты были описаны засняты на планета. Были измерены и все элементы в ес тественном виде и в измененном состоянии после вмеательства антропоен ноо фактора. остоянно отбирались образцы наносов и подверались лабора торной обработке по стандартной методике [8 1112].

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 олученные морфолоодинамические и литодинамические величины и а рактеристики береовы объектов подверались систематизации. олученные в различные периоды значения сопоставлялись в таблица и на рафика на сема и на топорафически плана. Они коррелировались с показателями идрометеоролоическоо режима с данными друи авторов нередко привле калась информация спутниковой съемки. олученный «первичный» материал подверался теоретической обработке. Новые положения и выводы базирова лись на данны предествущи исследований и были и продолжением что обеспечивало унаследованность выполняемы работ.

Результаты исследований и их обсуждение Краткая история исследований антропоенноо воздействия на береа Чер ноо моря. Влияние человека на береову зону было замечено давно в том числе и на Черном море. Но прибрежноморская среда справлялась с этим вли янием своими силами и нейтрализовала неативные последствия пока степень влияния была допредельной в крайнем случае – близкой к предельной.

В предела изучаемой территории данными вопросами занимались Г. И. Иванов И.. Зелинский Г. Н. Аксентьев Ю. Д. Шуйский Е. А. Черкез и друие ученые.

Исследования антропоенноо фактора на северны береа Черноо моря начались с момента активноо заселения побережья и бурноо развития о зяйства [8 13 16]. Освоение полупустынны малозаселенны кочевниками степны земель началось со строительства новы населенны пунктов а пре жде всео – крепостей и морски портов. Надо было улубить дно выровнять рельеф соорудить молы и причалы проложить дорои в том числе – на повер ности абразионны и аккумулятивны форм на побережье. Вначале данные ме роприятия производились на нескольки небольи участка. Морской бере застраивался на территории Одессы Очакова Евпатории Ялты Судака Кер чи Геническа Бердянска Мариуполя.

Это была стадия первичноо «точечно о» освоения морски береов и наиболее серьезноо влияния антропоенноо фактора. Они не распространялись ироко на вс длину морски береов а касались только небольи участков. ри этом естественно окружащая природная система была в состоянии поасить неативное влияние а в перву очередь – соранить количество наносов и размеры защитны пляжей. Вместе с тем повыенные темпы застройки сопровождались наиболее сильным влия нием антропоенноо фактора на береа и комфортность проживания жителей.

Ситуация поменялась в 50 ода века кода сформировалось усилен ное вторжение антропоенноо фактора в береову зону. На береа строи лись санатории пансионаты базы отдыа пионерские лаеря. Расирялась территория поселков и ородов. Жителям ородов от промыленны предпри ятий раздавались участки на морском береу для дач садов и оородов. Это выражалось в виде активной застройки береов. ричем как правило без про фессиональноо природноо обоснования.

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 На эти явления внимание было обращено в нескольки работа [3 4 16].

озяйственное освоение осложнилось тем что состояние природы в береовой зоне взялись реулировать эколои и идротеники а позже в 90 века даже лица без естественнонаучноо образования. Если проанализировать учебные планы эти специалистов то ни в одном из ни не числится берео ведение или береовая океанолоия. Не учитывались принципиальные отличия между динамикой береов морей с одной стороны и водоранилищ – с друой стороны отя эти различия были четко показаны В. М. Воскобойниковым и И. А. равоторовым еще в 1968 Данная ситуация усуубилась в первое десятилетие I века. Чуть ли не нормой стали формальные отписки на тему о природном эколоическом со стоянии мест застройки зданиями и сооружениями различноо назначения.

Этот формализм добавился к непрофессионализму те кто соласовывает о зяйственное освоение береовой зоны моря. Доло до тоо что директорами ряда национальны парков стали историки и строители специалисты без спе циальноо образования. Как результат капитальными зданиями как частными так и кооперативной и осударственной собственности стали застраиваться абразионноопасные участки которые обречены на мощные деформации и разруительные процессы.

Состояние морского берега у пос. Фонтанка. Курортный населенный пункт Фонтанка наодится в 5 км к северозападу от Одессы на терраса абразионно оползневоо клифа и на поверности прилеащео плато.

До начала столетия село было небольим. Население около тысячи че ловек занималось рыболовством и производством сельскоозяйственны про дуктов в основном молочны для расположенноо рядом крупноо орода. о воспоминаниям местноо населения в те далекие оды даже старожилы (А. Ма рукович Н. Стерницкий и Г. Зауэр) не замечали какоонибудь значительноо разруения клифов. В свои воспоминания они содились в том что скорос ти отступания клифа в нижней оползневой террасе не превыали 23 верков в од. ляжи были сплоными непрерывными до 1015 саженей ирины.

Отсда можно сделать вывод что оползневой бере Фонтанки в I столетии соранивись практически в естественном виде был слабодинамичным. Не наруенная структура рельефа не вызывала какоонибудь серьезноо беспо койства отя случались обычные оползни и обвалы.

Из литературны источников [6 9 13 16] а также из кандидатской дис сертации Г. Н. Аксентьева известно что в 2030 ода столетия (до Ве ликой Отечественной войны) абразия нижней оползневой террасы в селе Фон танка не превыала 05 м/од. Уже в 6070 ода абразия береовой зоны увеличилась до 2 м/од. В дальнейем данный населенный пункт продолжал расти население увеличивалось водопотребление также но канализации не было. Местное население использовало выребные ямы куда сливало все бытовые стоки. Был уличный водопровод построенный в 50 ода. од вли ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 янием утечек воды формировалось постоянное насыщение водой линисты пород – лессов и лессовидны сулинков леки лин. К концу столетия водопровод окончательно проудился а канализация так и не была построена.

рочностные связи в порода сильно снизились а водонасыщение привело к резкому снижение сопротивления волнам и ветровым наонам. оэтому уже в течение 80 одов столетия абразия увеличилась до 2 м/од. В резуль тате создались реальные условия для усиления разруения береовоо скло на. Сравнение нивелировочны профилей 1984. и 1991. показало смещение клифа у нижней оползневой террасы на 214 м а верней кромки клифа – на 985 м. На нижней террасе стояли финские домики базы отдыа но высокие скорости абразии заставили убрать эти домики в 1995. Одновременно ряд улиц Фонтанки потеряли полосы плато от 3 до 15 м.

В 1991. в районе пораничной заставы и стадиона склон был выположен путем срезки ео верней части: считалось что эта срезка прекратит отступа ние клифа. Но этоо не случилось. К тому же в клифе была «вырезана» дорож ка ее укрыли бетонными плитами по которым автомобили моли опускать ся на нижн оползневу террасу откуда владельцы маины по тропинке спускались к воде на малый пляж. Долое время ирина пляжа составляла порядка 45 м а ео объем не превыал 23 м3/м. Такие пляжи не моут быть отнесены к береозащитным да еще и при метровы ветровы волна и тече ния с наонными повыениями уровня воды на 0510 м вые ординара.

С учетом водонасыщенны линисты пород в клифа такое волновое влияние вполне обеспечивало повыенные скорости абразии.

равда была сделана попытка установить две «береозащитные буны» в виде дву затопленны барж. Однако естественное отсутствие наносов не позволило сбыться этим мечтам. До 2005. баржи оказались разбитыми без скольконибудь существенны накоплений наносов. А 1012 м3/м пляжевоо песка у и основания – это не то что может уберечь Фонтанку от разруитель ноо влияния оползней. Требутся искусственные пляжи до 80110 м3/м.

олучилось как и вообще у абразионнооползневы склонов [6 9 14] что нижняя часть клифа под непосредственным влиянием морски волн разруа ется быстрее чем верняя часть склона. В итое уклон склона растет все время приближаясь к крутому с очень высокими внутренними напряжениями. В дан ном конкретном случае требовалось серьезное крепкое сооружение типа опо яска на дне в 1520 м от береовой линии. ространство между прочным опо яском и береом следовало засыпать мелким «rip-rap» вперемежку с щебенкой прочны пород. Такая искусственная терраса из естественны чисты материа лов арантировала бы целостность береа отя бы на 25 предстоящи лет.

Однако известен случай кода малоквалифицированный специалист убе дил администраци поселковоо совета и озяев базы отдыа «Волна» что он способен провести эффективные работы по выполаживани склона. Была применена теника которая перемещала с верней части клифа к ео подно жь рылу лессоволинисту массу. ервое же волнение моря активно ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 размывало весь перемещенный рунт а работы все также продолжались. Кода стало ясно что эти работы не способны остановить процесс абразии они были резко прекращены. А последствия в итое остались. Ведь в томто и дело что изъятие рунтовой массы из верней части береовоо склона отя и ведет к уменьени ео уклона но к подножь отсыпается линистая рунтовая мас са. Она и в суом виде не является препятствием для волн как показывает соо тветствущий опыт возле Гриорьевки Коблево и Морскоо. А уж во влажном состоянии во время тормовы наонов за проедие 2025 лет отступание клифа возобновилось с новой силой. В итое часть нескольки улиц которые располаались вдоль береа обруилась в море вместе с территорией. Ула рунтовая дороа. острадала улица ораничников обруилось футбольное поле исчезла часть пораничной заставы.

Основные последствия срезки клифа в Черноморском. оожая ситуация сложилась на территории пт Черноморское. Не учитывая неативный опыт было реено сделать полоим оползневой склон. осле срезки склона не смотря на выброенные к подножь клифа оромные рунтовые массы пород неоена началась волновая подрезка рунтовы масс. Уол падения повер ности склона стал достиать 015018 – это в 3540 раза менье чем было до искусственноо (антропоенноо) выполаживания. Длина склона стала болье в основном за счет срезки части территории поселка Черноморское а верняя кромка выположенноо клифа вплотну приблизилась к жилым постройкам.

Таким образом неучет природны условий привел к потере полосы террито рии ириной до 2035 м. од влиянием продолжавися волнений особенно – зимни стал формироваться новый клиф. Но ораздо меньей высоты. В то же время энеретический потенциал моря соранился прежним. олучалось что количество волновой энерии соранилось а масса перерабатываемой рунто вой массы уменьилась. Конечно же это привело к усилени скорости отсту пания клифа.

Естественно в эти условия должна резко увеличиться скорость потери береовой территории. В естественном состоянии береа возле пт Черномор ское развитие оползневоо клифа до выполаживания в период 19661975.

привело к скоростям абразии равным в среднем 08 м/од. осле строитель ства вода в порт Южный после сооружения выемки судоодноо канала и ораждащи молов произоло усиление дефицита наносов и значительное уменьение защитны пляжей прислоненноо типа [9 16]. Это явилось при чиной роста скорости абразии до 16 м/од в 19751985. Следущий этап на блдений за береом был в 19962008. В это время высота клифа срезаемоо морем достиала 2025 м величина отступания – в среднем 685 м а средняя скорость абразии составила 57 м/од. Одновременно профиль абразионноо береа приблизился к равновеси и скорости абразии стали снижаться.

Аналоичная срезка и выполаживание абразионнооползневоо склона при менялась мноократно. В надежде затормозить или даже ликвидировать отсту пание активны клифов аналоичное выполаживание производили не только ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 в района Фонтанки и Черноморскоо но также и на участка поселков Ле бедевка Санжейка Ильичевск Лстдорф Больой Фонтан Лески Морское Очаков и др. Однако результат был тот же. осле выполаживания резко уве личивались скорости абразии действущие в течение 1015 лет. Но наносов абразионноо происождения от этоо не прибавлялось по причине значитель но меньей высоты размываемоо береа. Затем интенсивность абразии ста билизировалась в течение 510 лет и абразионнооползневой процесс восста навливался в прежнем состоянии. ричем это восстановление происодило на фоне арантированной безвозвратной потери значительной площади береа.

Можно подвести ито. Срезка склона и попытка соорудить рылу рунтову наброску у подножья срезанноо береовоо склона привели к значительным материальным финансовым и трудовым затратам. Что вза мен? Выположенный склон который подверся сильным водноэрозионным процессам и уничтоженная растительность. оверностный сток со склона сбросил в море сотни тонн мелкозема и привел к увеличени мутности мор ской воды. Бере при этом теряет значительну площадь обычно болье чем в естественном состоянии. И все это на фоне материальны финансовы и трудовы затрат чтобы вновь оказаться береу в исодном состоянии.

Метод проб и оибок убедил природопользователей в том что выполажи вание береовоо абразионноо склона не дает положительноо результата.

Они стали применять террасирование береовоо склона и одновременно об язательно у уреза моря строить прочные прерады в виде опояска или сту пенчатой бермы. В ряде случаев применятся недороие идротенические бетонные каменнонабросные или железобетонные сооружения друи кон струкций. Эта защита является пассивной но в условия лубокоо естествен ноо дефицита наносов и оромной стоимости привозны наносов такой метод в определенной степени можно считать оправданным. Однако полноценные идротенические сооружения настолько дороие что отдельным жителям или даже дачнорекреационным кооперативам они не под силу. Уже не оворя о ромадны затрата на эксплуатаци эти сооружений.

опытки строительства подобны сооружений предпринимались на бе реу в Ильичевске у Больоо Фонтана мыса Северноо Одесскоо у пос.

Коары Коблево и др. В общем они прекратили абрази клифа на протяжение 3035% длины абразионноо береа в предела Северозападной береовой об ласти. Следует обязательно сказать что последущие намерения остановить абрази и защитить постройки разноо назначения на береа производились не специализированными оранизациями а по своему непрофессиональному разумени и без учета природной обстановки береовой зоны моря.

В итое имеем два основны последствия:

а) существенное уменьение количества наносов которые сносятся с клифов в береову зону моря и как следствие – на примере района между мысами Сев. Одесский и Аджияск составило примерно на 35% менье чем до жесткоо закрепления подножья клифов и и террасирования;

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1

б) уничтожение естественны террасированны оползневы склонов нане сло существенный вред природному разнообрази береовы ландафтны комплексов. Дело в том что высокие естественные оползневые склоны не сущие на себе 24 оползневые террасы представлят собой уникальные природные комплексы которые болье ниде не повторятся на территории Украины. И необычность обусловлена специфическим рельефом литоенным субстратом который постоянно обновляется по мере сползания блоков породы водонасыщенность от вскрывися водоносны оризонтов влиянием брыз морской воды во время тормов от морской стороны оризонта строением почвенноо покрова соответствущими растениями и животными [8 10 12].

Вред состоит в резком уменьении эколоическоо разнообразия на побережье Черноо моря что является наруением ряда международны солаений которые подписаны Украиной.

Состояние морского берега у Днестровской пересыпи. Это уникальное место для отдыа расположенное между морем и лиманом покрытое золотым баратным песком. Но к сожалени территория этой пересыпи претерпела неативное антропоенное воздействие. Около 90 лет назад на наиболее узком участке у т.н. «56й километр железной дорои ОдессаИзмаил» наодилась одна из прорв (Очаковская) но в 1926. она была замыта песком. Затем ее за крепили дамбой по которой проложили оссейну дороу.

Осталась вторая более крупная прорва Царерадская. осле Великой Оте чественной войны в 1945. через Царерадску прорву был построен боль ой мост позволящий проезжать поездам и автомобилям. В то же время на месте бывео Очаковскоо ирла было предложено возведение свайноо мос та значительной ирины с тем что по нему моли бы проеать автомаины и поезда [3 8]. Но строители железной дорои реили сэкономить и дороу построили без моста по невысокой дамбе. С этоо момента началась борьба железнодорожников с природой. ериодически природа пыталась прорвать ирло в этом месте а железнодорожники – ранитом и бетоном защитить по лотно. Эта борьба продолжается и по сей день при сильном ветре волны 24 раза в од перекатыватся через железнодорожное полотно размывая ео [5].

В середине 40 одов века началась застройка пересыпи. Сначала были построены железнодорожные станции КаролиноБуаз и Буаз с прилеащи ми постройками. Затем был восстановлен костнотуберкулезный санаторий расирен поселок Затока по сути заново построено полотно железной дорои построена ирокая оссейная дороа Одесса–БелородДнестровский. В се редине 50 одов началась дачная застройка пересыпи но в основном на ли манной стороне от линии железной дорои. Одновременно в озападном улу лимана была устроена авань для небольи катеров в том числе и патрульны пораничны. Были возведены причалы портопункта Буаз. остроены корпу са санатория «Золотые пески» нескольки баз отдыа для работников фабрик и заводов. В течение 6070 одов стали появляться дачи на морской стороне относительно линии железной дорои.

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 На береу лимана на участке наименьей ирины пересыпи (56й кило метр) оранизована пристань для катеров на подводны крылья и неболь и винтовы катеров местноо водноо сообщения. Тода же был замечен значительный размыв морской стороны пересыпи рядом с рыбодобыващим пунктом (рыбацким причалом) у начала ж/д платформы «Морская». Безра мотная «защита» береа бетонными палами привела к усилени размыва.

Во время одноо из тормов волнами был размыт рыбацкий причал в

1981. Выполненные физикоеорафические исследования показали что оптимальным все же будет мост на свая а природе надо дать возможность вернуться к водообмену моря и лимана двумя ирлами – по Царерадскому (действущему) и по Очаковскому (который природа пытается восстановить).

Однако специалистыидротеники настояли на аварийном варианте – на возведении в 1986. каменнонабросной бермы (длина более 800 м) с каменными обломками скрепленными раствором бетона и закрепленны ме таллической сеткой с обратным фильтром морской воды вдоль всей длины бермы.

За пределами бермы на ее флана особенно на северном флане вдоль фундамента железнодорожноо полотна под слоем пляжевоо песка был установлен щелевой волноаситель и обратный фильтр. В обычном состоянии он был скрыт под слоем пляжевоо песка. Но кода во время сильны тор мов и ветровоо наона слой пляжа оказывался смытым то тормовые волны наталкивались на волноаситель и волновой поток воды рассеивался не при чиняя ущерба железнодорожному полотну. Эти идротенические сооруже ния работат до си пор на протяжение 28 лет и не допускат разруащие волны до железной дорои.

В течение 7080 одов продолжалась застройка пересыпи дачами устрой ство садовооородны участков. Одновременно в течение теплой части ода на пересыпи было разреено приезжать неораниченно больому количеству лдей – «дики» отдыащи. Каждый квадратный метр площади был занят палатками стоянками маин но вывозки мусора санузлов и канализации не было. Маины двиаясь по пляжам и кучуурам уничтожали растительность зарязняли песок орчесмазочными материалами. Вместе с дачниками оо родниками и приезжими на территории пересыпи образовалось запредельное количество лдей болье санитарной нормы в 23 раза. ересыпь превра тилась в свалку мусора рассадник крыс му и тараканов. оэтому в нача ле 90 одов на пересыпи был введен режим пораничной зоны требущий специальны пропусков и разреений проживать здесь. Очень ярко прояви лось усиление размыва пересыпи особенно – со стороны лимана. Лиманные волны начали разруать некоторые курени и дачи лодочные причалы оороды и сады. Застройка не соблдала закон – как правило постройки возводились ближе 100 м от моря и лимана.

Но одновременно начался новый этап застройки на этот раз – массовой и на морской стороне относительно линии железной дорои. оселковым советом ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 пт Затоки был заказан Генеральный план развития пт Затока который был выполнен в Киевском Гипрораде был принят в 1998. но без должным образом выполненноо природноо обоснования. Физикоеорафические особенности пересыпи Днестровскоо лимана не были учтены. оэтому ео выполнение нанесло и сеодня продолжает наносить ощутимый ущерб уникальным прибрежноморским ландафтам. Например физически уничтожены участ ки на которы произрастали 11 видов травянисты растений внесенны в Красные книи Украины и Европы 3 вида животны внесенны в Красну книу Украины. од нож бульдозера и топор скрепера уел уникальный ланд афт очаовы водноболотны уодий который на территории Украины встречается еще только на поверности песчаны кос Жебриянская и Тендров ская. Исчез с лица Земли естественный уникальный лес дикой маслины со сложивимся почвенным покровом длиной более 600 м и ириной почти 200 м. Был распродан днный песок с поверности уникальны дннопесчаны ландафтов Терновской террасы – такие ландафты встречатся еще всео лиь на четыре участка черноморскоо побережья Украины.

ВЫВОДЫ

1. Антропоенная деятельность на морские побережья по разработкам осударственны природооранны оранизаций (управлений отделов) в боль инстве случаев является непрофессиональной. Эти службы часто пользут ся устаревей информацией не владет новыми данными не умет оценить состояние окружащей среды нередко у ни специальность которая не имеет отноения к природным ресурсам и процессам.

2. Современные береа на севере Черноо моря по своей природе разви ватся по абразионному сценари. Здесь каждая тонна прибрежноморски наносов имеет важное значение. На этом фоне основным источником наносов является абразионный. оэтому применяемая защита от разруения на эти береа одновременно представляет собой уничтожение основны источников наносов для создания защитны пляжей.

3. Неправильные действия по борьбе с абразией береов ведут к дополнительным безвозвратным потерям береовой территории со всем что на ней построено. В настоящее время в Украине отсутствует прорамма раци ональноо использования и соранения природны ресурсов на морски по бережья.

4. Уникальные лечебные и ресурсосбереащие ландафты песчаны пересыпей и кос на побережье Украины утрачиватся безвозвратно. ри этом по непонимани сами владельцы территории способствут разруени цен нейи береовы природны систем и краснокнижны видов растений.

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1

Список использованной литературы Айбулатов Н. А. Деятельность России в прибрежной зоне моря и проблемы эколоии [Текст] / Айбулатов 1.

Н. А. – Москва: Наука 2005. – 365 с.

Айбулатов Н. А. И на деревянны корабля плавали железные лди [Текст] / Н. А. Айбулатов А. А.

2.

Аксёнов– Москва: Наука 2003. – 231 с.

Выхованец Г. В. риродные и антропоенные факторы формирования и развития береовы природны 3.

систем на Черном и Азовском моря в предела Украины [Текст] / Г. В. Выованец А. А. Стоян // Вісник Одеськоо національноо університету. Георафічні та еолоічні науки. – 2012. – Том 17. – Вип. 3 (16). – С. 32 – 47.

Выхованец Г. В. Современное состояние береозащитноо комплекса на береу Черноо моря между 4.

мысами Ланжерон и Больой Фонтан (. Одесса) [Текст] / Г. В. Выованец А. А. Стоян Л. В. Оран // Материалы Междунар. научной конференции «Ломоносовские чтения 2008». [ред. В. А. Трифонова В.

А. Иванова В. И. Кузищина Н. Н. Миленко]. – Севастополь: ЭКОСИ Гидрофизика 2008. – С. 11 – 13.

5. Георафічна Енциклопедія України. [ред. О. М. Маринич]. – Т. 13. – Києв: Видво УРЕ 19891993: Т.

3. – С. 422 – 427.

Зелинский И. П. Оползни северозападноо побережья Черноо моря [Текст] / И.. Зелинский Б. А.

6.

Корженевский Е. А. Черкез [и др.]. – Киев: Наукова думка 1993. – 227 с.

Муркалов О. Б. Морфолоія та динаміка піщани пляжів у береовій зоні Чорноо моря: автореф. дис. … 7.

канд.. еораф. наук / Муркалов О. Б. – Одеса: ОНУ імені І. І. Мечникова 2013. – 20 с.

Стоян А. А. К вопросу об истории озяйственноо освоения приморски территорий и прибрежны ак 8.

ваторий морей. [Текст] / А. А. Стоян // ричорноморський Еколоічний блетень. – 2010. – № 1 (35). – С. 149 – 157.

Шуйский Ю. Д. роцессы и скорости абразии на украински береа Чёрноо и Азовскоо морей 9.

[Текст] / Ю. Д. Шуйський – Известия АН СССР. Серия еорафическая. – 1974. – № 6. – С. 108 – 117.

Шуйский Ю. Д. К теории абразионноо процесса в прибрежной части ельфов морей и океанов [Текст] / 10.

Ю. Д. Шуйский // Теоретические и методолоические основы комплексноо изучения и освоения ель фов. Отв. ред. О. А. Скарлато. Ленинрад: ГО СССР 1978. – С. 161 – 165.

Шуйский Ю. Д. Баланс наносов в береовой зоне и значение ео исследования [Текст] / Ю. Д. Шуйский // 11.

роблемы развития морски береов: [сб. научн. трудов.; ред. Н. А. Айбулатов]. – Москва: ИОАН СССР 1989. – С. 17 – 22.

Шуйский Ю. Д. Основы стратеии строительства в береовой зоне Черноо и Азовскоо морей [Текст] / 12.

Ю. Д. Шуйский // Исследование береовой зоны морей: [сб. научн. трудов; ред Шуйский Ю.Д]. – Киев:

Карбон Лтд 2001. – С. 8 – 24.

Шуйский Ю. Д. К теории абразионноо процесса в прибрежной части ельфов морей и океанов [Текст] / 13.

Ю. Д. Шуйский // Теоретические и методолоические основы комплексноо изучения и освоения ель фов; под ред. О. А. Скарлато. – Ленинрад: ГО СССР 1978. – С. 161 – 165.

14. Шуйський Ю. Д. Типи береiв Свiтовоо океану [Текст] / Ю. Д. Шуйський– Одеса: Астропринт 2000. – 480 с.

Шуйский Ю. Д. Береа и подводный склон Черноо моря в районе Кинбурнскоо пролива [Текст] / Ю. Д.

15.

Шуйский // Вісник Одеськоо національноо університету. Георафічні та еолоічні науки. – 2014. – Том 19. – Вип. 1 (20). – С. 15 – 33.

Шуйский Ю. Д. Экзоенные процессы развития аккумулятивны береов в северозападной части Чер 16.

ноо моря [Текст] / Ю. Д. Шуйский Г. В. Выованец. – Москва: Недра 1989. – 198 с.

References Ajbulatov N. A. (2005) Deyatelnost Rossii v pribrezhnoy zone morya i problemy ekologii [Activity of Russia in 1.

a coastal zone of the sea and environmental problem] Moscow: Nauka 365 p.

Ajbulatov N. A. Aksenov A. A. (2003) I na derevyannykh korablyakh plavali zheleznye lyudi [And by the 2.

wooden ships floated Men of iron] Moscow: Nauka 231p.

3. Vykhovanec G. V. Stoyan A. A. (2012) Prirodnye i antropogennye faktory formirovaniya i razvitiya beregovykh prirodnykh sistem na Chernom i Azovskom moryakh v predelakh Ukrainy [Natural and anthro pogenous factors of formation and development of coastal natural systems at the Black and Azov seas within Ukraine] Visnyk Odes’koho natsional’noho universytetu. Heohrafichni ta heolohichni nauky. vol. 17 No 3 (16) pp. 32 – 47.

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1

4. Vykhovanets G. V. Stoyan A. A. Organ L. V. (2008) Sovremennoe sostoyanie beregozashchitnogo kom......

pleksa na beregu Chernogo morya mezhdu mysami Lanzheron i Bolshoy Fontan (g. Odessa) [A current state of a bank protection comple on the bank of the Black Sea between capes Lanzheron and the Big Fountain (Odessa)] Proceedings of the Mezhdunar. nauchnoy konferentsii «Lomonosovskie chteniya 2008» (eds Tri fonova V. A. Ivanova V. A. Kuzishchina V. I. Milenko N. N.) Sevastopol: EKOSI Gidrofizika pp. 11 – 13.

5. Heohrafichna Entsyklopediya Ukrayiny (1993) (eds Marynych O. M.) Kyyev: Vydvo URE 19891993 vol.

3 pp. 422 – 427.

Zelinskij I. P. Korzhenevskij B. A. Cherkez E. A. etc. (1993) Opolzni severo-zapadnogo poberezhya Chernogo morya [Landslides of the northwest coast of the Black Sea] Kiev: Naukova dumka 227 p.

7. Murkalov O. B. (2013) Morfolohiya ta dynamika pishchanykh plyazhiv u berehoviy zoni Chornoho moray [Morphology and dynamics of sandy beachs in the waterside area of the Black sea] Extended abstract of candidate’s thesis Odesa: ONU іmenі І. І. Mechnikova 20 p.

8. Stoyan A. A. (2010) K voprosu ob istorii khozyaystvennogo osvoeniya primorskikh territoriy i pribrezhnykh akvatoriy morey [To a question of history of economic development of seaside territories and coastal water areas of the seas] Prychornomors’kyy Ekolohichnyy byuleten’. № 1 (35) pp. 149 – 157.

9. Shujskij Yu. D. (1974) Protsessy i skorosti abrazii na ukrainskikh beregakh Chernogo i Azovskogo morey [Processes and speeds of abrasion on the Ukrainian coast of the Black and Azov seas] Izvestiya AN SSSR.

Seriya geograficheskaya. № 6 pp. 108 – 117.

10. Shujskij Yu. D. (1978) “K teorii abrazionnogo protsessa v pribrezhnoy chasti shelfov morey i okeanov” [“To the theory of abrasion process in coastal part of shelves of the seas and oceans”] Teoreticheskie i metodologicheskie osnovy kompleksnogo izucheniya i osvoeniya shelfov Leningrad: GO SSSR pp. 161 – 165.

11. Shujskij Yu. D. (1989) Balans nanosov v beregovoy zone i znachenie ego issledovaniya [Balans of deposits

in a coastal zone and value of its research] Problemy razvitiya morskih beregov: Sb. nauchn. Trudov Moskva:

IOAN SSSR pp. 17 – 22.

12. Shujskij Yu. D. (2001) “Osnovy strategii stroitelstva v beregovoy zone Chernogo i Azovskogo morey” [“Bases

of strategy of construction in a coastal zone of the Black and Azov seas”] Issledovanie beregovoj zony morej:

Sb. nauchn. Trudov Kiev: Karbon Ltd pp. 8 – 24.

13. Shujskij Yu. D. (1978) “K teorii abrazionnogo protsessa v pribrezhnoy chasti shelfov morey i okeanov” [“To the theory of abrasion process in coastal part of shelves of the seas and oceans”] Teoreticheskie i metodologicheskie osnovy kompleksnogo izucheniya i osvoeniya shelfov. Leningrad: GO SSSR pp. 161 – 165.

Shujskij Yu. D. (2000) Typy berehiv Svitovoho okeanu [Types of banks of the World ocean] Odessa: Astroprint 14.

480 p.

15. Shujskij Yu. D. (2014) Berega i podvodnyj sklon Chernogo morya v rajone Kinburnskogo proliva [Coast and an underwater slope of the Black Sea near the Kinburnsky passage] Visnyk Odes’koho natsional’noho universytetu. Heohrafichni ta heolohichni nauky. vol. 19 No 1 (20) pp. 15 – 33.

Shujskij Yu. D. Vykhovanec G. V. (1989) Ekzogennye processy razvitiya akkumulyativnyh beregov v severozapadnoj chasti Chernogo moray [Exogenous processes of accumulative coasts in the north-western part of the Black Sea] Moscow: Nedra 198 p.

–  –  –

О. О. Стоян канд. еор. наук доцент кафедра фізичної еорафії та природокориствання Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова ул. Дворянська 2 Одеса82 65082 Україна

ДО ПИТАННЯ ПРО ВПЛИВ АНТРОПОГЕННОГО ФАКТОРУ

НА ПРИРОДУ БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ ЧОРНОГО МОРЯ

Резюме В статті описується сумний досвід невдалоо антропоенноо впливу на береову зону Чорноо моря на прикладі абразійни береів у районі села Фонтанка пт Чор ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 номорське акумулятивноо береу Дністровськоо пересипу та кілько іни ділянок.

Автором проаналізовані причини різни ситуацій що склалися в береовій зоні в ме жа північнозаідноо узбережжя Чорноо моря як типової ділянки для антропоен ноо впливу. Запропоновані ляи виріення даної проблеми.

Ключові слова: Чорне море узбережжя абразія причини видкості динаміка абразія забудова наслідки.

A. A. Stoyan Dept. Physical Geography & Natural Management National Mechnikov’s University of Odessa Dvoryanskaya St. 2 Odessa26 65026 Ukraine

ABOUT ANTROPOGENOUS FACTOR IMPACT ON NATURE

OF THE BLACK SEA COAST

Abstract Purpose of the article – to identify the types and assess the impact of anthropogenic factors on the nature of different parts of the coastal zone of the Black Sea.
To achieve the goal settled the following main objectives: a) a brief history of anthropogenic impacts on the Black Sea coast; b) a description of the impact of anthropogenic factors on the sea shore near the village of Fontanka; c) analysis of materials research the effects of anthropogenic influence on the sea shore near an urban village Chernomorskoe; g) to study the effects of development of the siltings of Dnestr estuary (Odessa region).

Methodology. Materials underlying article writing obtained from the analysis of literary sources archival and library materials of the Department of Physical Geography ONU.

Mechnikov and field epeditions and stationary studies conducted by the author. Morpho dynamic and lithodynamic characteristics of coastal facilities obtained at different times have analyzed and correlated with indicators of hydrometeorological regime often used satellite imagery information.

Result. Beach in the north of the Black Sea in nature developed by abrasion scenario.

Here each ton of coastal marine sediments is important. On this background the main source of sediment is abrasion. Therefore the protection against destruction on these shores at the same time is the destruction of the main sources of sediment to create a protective beaches.

Non professional managing actions directed to active shores destroying by influence of abrasionlandslide cliff retreat with average rates of 0525 m/year during long period. The author proposed ways of solving the problem and saving of the shore territory.

Keywords: Black Sea coast abrasion reasons rates dynamic building conclusion.

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 ҐЕОІНФОРМАТИКА ТА ГІС УДК 001.89:911:004.9 А. А. Светличный, доктор еор. наук профессор кафедра физической еорафии и природопользования Одесский национальный университет им. И. И. Мечникова ул. Дворянская 2 Одесса 65082 Украина ggfr@onu.edu.ua

ГЕОИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ И ТЕХНОЛОГИИ В

НАУЧНЫХ ИССЛЕДОВАНИЯХ КАФЕДРЫ ФИЗИЧЕСКОЙ

ГЕОГРАФИИ И ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЯ ОДЕССКОГО

НАЦИОНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТА

Рассмотрены основные направления исследований по проблеме и с использова нием еорафически информационны систем и еоинформационны тенолоий на кафедре физической еорафии и природопользования Одесскоо национальноо университета имени И. И. Мечникова начиная с начала 90 одов пролоо столе тия. оказана динамика тематики теоретически и прикладны еоинформационны исследований оарактеризованы полученные результаты а также связь научны ис следований и учебноо процесса.

Ключевые слова: еоинформационные системы еоинформационные тенолоии научные исследования кафедра физической еорафии и природопользования ОНУ.

Введение Геоинформационные тенолоии – средства способы и методы сбора ввода ранения обработки анализа и представления пространственно ко ординированной информации – в настоящее время ироко применятся в различны сфера человеческой деятельности. Это не удивительно поскольку по некоторым оценкам около 80% данны в мире вклчат пространственный аспект [30]. Для еорафии же еоинформационные тенолоии в настоя щее время представлят собой наиболее адекватный рабочий инструмент позволивий объединить теори и методолои еорафической науки с уникальными возможностями современной электронновычислительной те ники средств дистанционноо зондирования Земли космической навиации и телекоммуникаций.

В наиболее полном виде еоинформационные тенолоии реализованы в коммерчески ГИСпакета с развитыми аналитическими возможностя ми таки как настольные инструментальные ГИС семейства ArcGIS или ГИСпакет IDRISI. В связи с этим в 80е – 90е оды уже пролоо столетия еоинформационные тенолоии отождествляли с тенолоией еорафичес © А. А. Светличный 2015 ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 ки информационны систем (ГИСтенолоией). В настоящее время в поня тие «еоинформационные тенолоии» следует вклчать также и тенолоии автоматизированной работы с пространственной информацией реализованные в различноо рода специализированны пакета компьтерны прорамм таки как например пакет поддержки оцифровки изображений Easy Trace пакеты еостатистическоо анализа и моделирования Surfer и Gstat пакет мо делирования окружащей среды PCRaster прораммные средства обработки данны дистанционноо зондирования Земли создания Интернетсервисов и распределенны баз еоданны. Справедливости ради следует отметить что и современные коммерческие ГИСпакеты становятся все более универсальными вклчая в себя в виде отдельны модулей прораммные средства реализу щие ранее недоступные им функции такие как функции еостатистическоо анализа и моделирования работы в локальны и лобальны сетя и пр.

ри всеобщем признании роли еоинформационны систем и тенолоий в современном мире история еоинформатики насчитывает всео лиь 50 лет причем советским еорафам до конца 80 одов столетия они были практически неизвестны. В Украине исследования и разработки в области еоинформационны систем и тенолоий начали проводиться только в начале 90 одов. ри этом неободимо отметить что одними из первы в стране это начали делать ученые еолооеорафическоо факультета Одесскоо о сударственноо (тода) университета им. И. И. Мечникова. Инициатором эти исследований и разработок был в то время заведущий кафедрой физичес кой еорафии доктор еорафически наук профессор Г. И. Швебс который одним из первы а возможно и первым осознал потенциал еорафически информационны систем и тенолоий для еорафической науки в том числе для физической еорафии. Особенно очевидным стало реение Г.И. Швебса после тоо как он ознакомился с материалами по ГИС в США которые ему представил профессор Ю.Д. Шуйский в январе 1989. после длительной ста жировки в университете Сиэтла США.

С начала 90 одов исследования и разработки в области еорафичес ки информационны систем и тенолоий и и применение в проводимы научны исследования стали одной из доминант научной работы кафедры физической еорафии и природопользования ОНУ им. И. И. Мечникова ко торая закономерно усиливается некоторым образом изменяя свой арактер в последние оды. редставляется актуальным проследить динамику развития этоо новоо но уже ставео традиционным направления научны исследо ваний на кафедре. В связи с этим целью настоящей статьи является арактерис тика основны направлений исследований связанны с еоинформационными системами и тенолоиями оценка результатов полученны за этот более чем 20ти летний период и современны тенденций развития этоо направления научны исследований на кафедре.

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1

Материалы и методы исследования В качестве материалов для написания статьи использованы публикации пре подавателей и сотрудников кафедры по рассматриваемой проблеме вклчая доклады на научны конференция различноо уровня статьи в отечественны и зарубежны периодически научны издания монорафические и учебно методические издания отчеты по выполненным научноисследовательским те мам диссертационные исследования по рассматриваемой проблеме и личные воспоминания автора принимавео активное участие в еоинформационны исследования и прикладны разработка кафедры. Использованы проблемно ронолоический и аналитикосинтетический методы исследований.

Результаты исследования и их обсуждение Исследования в области еоинформационны систем и еоинформационны тенолоий были начаты на кафедре физической еорафии ОНУ им.

И. И. Мечникова в рамка совместноо украинонидерландскоо проекта научнотеническоо сотрудничества (19921994.) и разрабатываемой под эидой Южноо научноо центра Национальной академии наук Украины прораммы по научному обосновани Семы комплексноо использования и ораны водны ресурсов ридунайски озер (19911992.). Сотрудничество с учеными из Нидерландов (в перву очередь с еорафическоо факультета Университета. Утрета) и друи европейски стран де к началу 90 одов в этой области были достинуты значительные успеи участие в Европейски конференция по ГИС (в Мнене (1992.) Генуе (1993.) ариже (1994.)) определили уровень и в значительной степени пододы к постановке научны исследований в рассматриваемой предметной области.

Итоом сотрудничества на этом этапе (19911995.) явилась разработка теоретически аспектов применения ГИС для обоснования рациональноо природопользования в том числе: разработка концепции ГИС Семы комплек сноо использования и ораны ридунайски озер; разработка объектно ори ентированноо подода к проектировани ароландафтны систем на основе ГИС [35] обоснование ГИСтенолоической семы взаимодействия природы и общества основанной на тенолоии ГИС [18 24 25 31]; разработка прин ципов и методов оптимизации использования земельны ресурсов на основе ГИС [32 33]. Из прикладны результатов тесно связанны с выполненными теоретическими исследованиями следует отметить первый вариант простран ственной ГИСреализации математической модели эрозионны потерь почвы [17] с использованием аналитически и прораммны возможностей ГИС пакета PCRaster разработанноо в Университете. Утрета (Нидерланды).

Следует подчеркнуть что применение ГИС и еоинформационны тено лоий для обоснования рациональноо природопользования – это маистраль ное направление еоинформационны исследований на кафедре физической ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 еорафии и природопользования которое продолжается и настоящее время но в различные оды имело свои особенности. ожалуй только исследования связанные с еоинформационным моделированием склоновоо эрозионно аккумулятивноо процесса проводились практически в течение всео рассма триваемоо периода.

Результаты этоо этапа исследований были обобщены в первой в Украине монорафии по еоинформационным системам и тенолоиям «Георафичес кие информационные системы: тенолоия и приложения» изданной в 1997. [12]. До подотовки и издания в 2006. учебноо пособия по основам ео информатики [21] эта монорафия использовалась в том числе и как учебно методическое пособие по дисциплине «Основы еоинформатики ГИС» на ео рафическом отделении ОНУ им. И. И. Мечникова и во мнои друи ВУЗа Украины.

ериод с 1993 по 1996 оды арактеризутся активными исследованиями по еоинформационному обеспечени ароэколоическоо мониторина [5 26 37] по прораммам Южноо реиональноо центра ароэколоическоо мо ниторина вклчая создание базы еоданны бассейна р. Балай как базовоо полиона системы ароэколоическоо мониторина Южноо реиона Украины и разработка методов пространственноо анализа сети станций мониторина и материалов наблдений с использованием аналитически возможностей ком мерчески ГИСпакетов.

В конце 90 одов (19962000.) проведен цикл исследований по разра ботке принципов и методов автоматизированноо ароландафтноо и друи видов тематическоо районирования и карторафирования [1 2 8 27] которые были продолжены в последущие оды.

В 19982000 ода сотрудники кафедры приняли участи в выполнении про екта Европейскоо сообщества SPARTACUS: «ространственное перераспре деление радионуклидов в предела речны водосборов: разработка основанны на ГИС моделей для систем поддержки принятия реений» (научный коор динатор проекта – проф. А. А. Светличный) [34] который выполнялся также учеными из УкрНИГМИ Института математически маин и систем НАН Украины Российской Федерации Словакии Нидерландов и Великобрита нии. В процессе выполнения проекта создана база еоданны для бассейна реки Бутени (Киевская область) вклчащая около 30ти цифровы слоев данны арактеризущие различные компоненты природноозяйственны комплексов этой территории а также накоплен опыт еоинформационноо мо делирования склоновоо и русловоо стока эрозионноаккумулятивноо про цесса и транспорта радионуклидов на основе динамической пространственно распределенной математической модели LISEM [29].

Конец 1990 – начало 2000 одов арактеризуется дальнейими иссле дованиями по применени ГИС и еоинформационны тенолоий для опти мизации природопользования [6 7 19 и др.] разработкой экспертной системы ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 для анализа причин и урозы возникновения чрезвычайны ситуаций с ис пользованием еоинформационны тенолоий [9] а также исследованиями по пространственному моделировани составлящи энеромассообмена (поверностноо стока влаозапасов вернео активноо слоя почвы инсоля ции и др.) в природны и природноозяйственны территориальны система [13 14 20 34 36 и др.].

В последнее десятилетие:

– получили дальнейее развитие исследования по пространственному е оинформационному моделировани смыва почвы и обосновани раци ональноо использования эрозионноопасны земель (А. А. Светличный А. В. яткова [3 10 11 15 16 и др.]);

– создана еоинформационная база данны и выполнена оценка потенциала нитратноо зарязнения поверностны и рунтовы вод для территории Одесской области в рамка проекта Европейскоо сообщества «Трансна циональное интерированное управление водными ресурсами в сельском озяйстве для обеспечения Европейскоо контроля над чрезвычайными ситуациями в сфере водны ресурсов» (роект EU.WATER) [23];

– еоинформационные тенолоии все более активно использутся в исследования береовой зоны северозападной части Черноо моря и ричерноморски лиманов в том числе при проведении полевы ис следований карторафирования береовой зоны моря и океанолоичес ки параметров лиманов составления электронны карт распределения ранулометрически и морфодинамически арактеристик береовы форм рельефа создании компьтерны баз данны (Ю. Д. Шуйский Г. В. Выованец А. Б. Муркалов Л. В. Гыжко [4 28]).

– открыватся заманчивые перспективы применения еоинформационны тенолоий в ландафтоведении на основании новоо фактическоо по левоо материала полученноо во время экспедиционны исследований сотрудников кафедры в период последнео десятилетия.

Результаты выполненны по рассматриваемой проблеме исследова ний представлены на мноочисленны научны конференция в том числе международны опубликованы в уже упомянутой монорафии [17] и учебном пособии с рифом МОН Украины «Основи еоінформатики». Данное пособие выдержало два издания тиражом по 1000 экз. [21 22]. Геоинформационные тенолоии активно использованы в докторском диссертационном исследова нии А. А. Светличноо и кандидатски – Т. Н. Безвернк А. В. ятковой и А. Б. Муркалова.

Накопленный в процессе научны исследований опыт активно использует ся в лекционны курса по дисциплинам еоинформационноо цикла кафедры «Основы еоинформатики ГИС» «Цифровое карторафирование» «Геоин форматика» «ГИС в еорафии и природопользовании» «Менеджмент ГИС проектов» «Медицинская еорафия» и др.) при разработке и проведении ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 лабораторны занятий учебны и учебнопроизводственны практик. Боль у роль в обеспечении лабораторноо практикума по еоинформационным и некоторым общееорафическим дисциплинам ират созданные в процессе научны исследований и прикладны разработок базы еоданны по бассей нам рек Балай (Киевская область) и Бутеня полионам Банновка и Кринички (Одесская область).

Выводы

1. Геоинформационные системы и тенолоии с 1989 ода активно приме нятся в научны исследования кафедры физической еорафии. С те пор ведутся теоретические исследования по разработке принципов и методов при менения ГИС и еоинформационны тенолоий для реения актуальны про блем физической еорафии и природопользования осуществляется активное использование потенциала ГИС и еоинформационны тенолоий для рее ния научны и прикладны задач.

2. Выполненные анализ и оценки показали что в исследования препода вателей и сотрудников кафедры реализутся все основные функции ГИС и еоинформационны тенолоий в том числе информационносправочная (со здания баз еоданны) автоматизированноо районирования и тематическоо карторафирования пространственновременноо анализа и моделирования природны и природноозяйственны территориальны систем и создания систем поддержки реений в планировании проектировании и управлении.

3. роводимые на кафедре еоинформационные исследования и прикладные разработки в значительной степени способствут обеспечени надлежащео уровня преподавания еоинформационны дисциплин.

Список использованной литературы Безверхнюк Т. М. Геоінформаційне карторафування та районування ароландафтни систем ло 1.

кальноо рівня [Текст] / Т. Н. Безвернк // Георафія і сучасність: Зб. наук. праць. – К. : Видво Нац.

педуніверситету. – 2000. – Вип. 3. – С. 3442 Безверхнюк Т. М. Автоматизоване ароландафтне районування [Текст] / Т. Н. Безвернк: автореф.

2.

дисс....канд. еор. наук: 11.00.11. – Сімферополь: Таврійський національний університет ім. В. І. Вер надськоо Сімферополь 2001. – 19 с.

Лисецкий Ф. Н. Современные проблемы эрозиоведения: монорафия [Текст] / Ф. Н. Лисецкий 3.

А. А. Светличный С. Г. Черный; под ред. А. А. Светличноо. – Белород : Константа 2012. – 456 с.;

50 с. ил. – Библиор.: с. 405449. – 500 экз. – ISBN 9785978602487.

Муркалов А. Б. Современные наносы пляжей в береовой зоне Черноо моря (от м. Больой Фонтан до 4.

Жебриянской буты) [Текст] / А. Б. Муркалов // Еколоія неоеколоія оорона навколиньоо середо вища та збалансоване природокористування. – арків: Видво НУ ім. В. Н. Каразіна 2011. – С. 65 – 67.

5. Научнометодическое обеспечение реиональноо ароэколоическоо мониторина (на примере Южно о реиона Украины) [Текст] / [Светличный А. А. Швебс Г. И. Лисецкий Ф. Н. и др.] // Тези доповiдей IV з’їзду рунтознавцiв i ароiмiкiв України. – аркiв 1994. – С. 1719 Плотницький С. В. Науковометодолоічні та тенолоічні питання моделвання природно 6.

осподарськи систем засобами ГІС [Текст] / С. В. лотницький // Україна та лобальні процеси:

еорафічний вимір т. 2. – КиївЛуцьк 2000. – С. 389391.

Плотницкий С. В. Моделирование природноозяйственны территориальны систем локальноо и ре 7.

иональноо уровня в среде ГИС [Текст] / С. В. лотницкий // Теоретические и прикладные проблемы ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 современной еорафии. материалы международной научной конференции посвященной памяти Г. И.

Швебса 35 иня 2009. – Одесса : Bздво ВМВ 2009. – С. 103105.

Плотницкий С. В. Автоматизация ароландафтноо районирования на базе ГИСтенолоии [Текст] / 8.

С. В. лотницкий Т. Н. Безвернк // Сборник научны работ молоды учены и студентов. Серия ео лоически и еорафически наук. – Одесса: Астропринт. – 1998. – Вып. 1. – С. 410.

Плотницкий С. В. Использование еоинформационны систем в изучении возможны причин возник 9.

новения чрезвычайны ситуаций [Текст] / С. В. лотницкий Т. Н. Безвернк // Эниолоия. – № 6. – 2002. – С. 3840.

Пяткова А.В. Особенности моделирования пространственной изменчивости факторов водной эрозии 10.

почв [Текст] / А.В. яткова // Вісник ОНУ. – Серія еорафічні та еолоічні науки.– 2008. – Том 13. – Вип. 6.– С. 156163.

П’яткова А. В. росторове моделвання водної ерозії ґрунту як основа науковоо обґрунтування 11.

раціональноо використання ерозійнонебезпечни земель [Текст] : автореф. дис.... канд. еор. наук :

11.00.11 / А. В. ’яткова; Одеський державний еколоіний університет. – Одеса 2011. – 20 с.; 3 с. ил. – Библиор.: с. 18. – 100 прим.

Светличный А. А. Георафические информационные системы: тенолоия и приложения. Монорафия 12.

[Текст] / А. А. Светличный В. Н. Андерсон С. В. лотницкий. – Одесса: Астропринт 1997. – 196 с.; 8 с. ил. – Библиор.: с. 119126. – 500 экз. – ISBN 510003131.

Светличный А. А. ространственное моделирование склоновоо стокообразования [Текст] / А. А. Свет 13.

личный И. А. Светличная // Водные ресурсы 2001. – Том 28. – № 4. – C. 424433.

Светличный А. А. ространственное моделирование идролоически и эрозионны процессов на осно 14.

ве тенолоии ГИС [Текст] / А. А. Светличный // Гідрометеоролоія і оорона навколиньоо середови ща – 2002 частина 2. – Одеса 2003. – С. 129134.

Светличный А. А. ространственное моделирование водной эрозии как основа оптимизации использования 15.

эрозионноопасны земель [Текст] / А. А. Светличный А. В. Иванова // Интенсификация ресурсосбере жение и орана почв в адаптивноландафтны система земледелия. Сборник докладов Международ ной научнопрактической конференции ГНУ ВНИИЗиЗЭ 1012 сентября 2008 ода. – Курск 2008. – C. 609614.

Светличный А. А. Эрозиоведение и еоинформационные тенолоии [Текст] / А. А. Светличный // Тео 16.

ретические и прикладные проблемы современной еорафии. Материалы международной научной кон ференции посвященной памяти Г.И.Швебса 35 иня 2009. в. Одессе: Одесса: Издво ВМВ 2009. – С. 170172.

Світличний О. О. Кількісна оцінка аpактеpистик силовоо еpозійноо пpоцесу і питання оптимізації 17.

викоpистання еpозійнонебезпечни земель [Текст] / О. О. Світличний: автоpеф. дисс. … докт. еоp.

наук: 11.00.11. – Одеса: Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова 1995. – 47 с.; 3 с. іл. – Бібліор.: с. 4446. – 100 экз.

Світличний О. О. росторове моделвання і розробка систем підтримки ріень на базі ГІС [Текст] / 18.

О. О. Світличний // Теорія тенолоія та впровадження ГІС (ГІС форум). Київ 1997. – С. 1920.

Світличний О. О. Геоінформаційні тенолоії в природокористуванні: проблема просторови дани 19.

[Текст] / О. О. Світличний С. В. лотницький // Геоінформатика 2002. – № 4. – С. 4147.

Світличний О. О. ринципи просторовоо моделвання ідрометеоролоічни умов зливовоо змиву 20.

рунту [Текст] / О. О. Світличний А. В. Іванова // Вісник Одеськоо національноо університету ім.

І. І. Мечникова. – 2003. – Том 8. – Випуск 5. – С. 7782.

Світличний О О. Основи еоінформатики: навчальний посібник для вищ. навч. закладів [Текст] / 21.

О. О. Світличний С. В. лотницький / За за. ред. О. О. Світличноо. – 1е вид. – Суми: ВТД «Університетська книа» 2006. – 296 с.; 58 с. іл. – Бібліор.: с. 290295. – 1000 прим.– IBSN 966680 2341.

Світличний О О. Основи еоінформатики: навчальний посібник для вищ. навч. закладів [Текст] / 22.

О. О. Світличний С. В. лотницький / За за. ред. О. О. Світличноо. – 2е вид. – Суми: ВТД «Університетська книа» 2008. – 294 с.; 58 с. іл.– Бібліор. с. 290294. – 1000 прим. – ISBN 978966680 4139.

Світличний О. О. Оцінка небезпеки нітратноо забруднення поверневи і рунтови вод [Текст] / 23.

О. О. Світличний // Реіональний збірник матеріалів за міжнародним проектом EU.WATER “Міжнародне інтероване управління водними ресурсами в сільському осподарстві для забезпечення Європейськоо контрол над надзвичайними ситуаціями у сфері водни ресурсів”. – Одеса: ОНУ. – 2012. – С. 616.

Швебс Г.И. Кадастровые еоинформационные системы – как основа эколоическоо и социально 24.

экономическоо обоснования реиональны сем природопользования [Текст] / Г. И. Швебс А. А. Свет

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1

личный С. В. лотницкий И. Г. Васильев О. Г. Мулик // Эколоическое и социальноэкономическое обоснование реиональны сем природопользования. – Минск 1993. – С. 2527.

Швебс Г. И. ГИСтенолоии рассмотрения еоэколоически вопросов [Текст] / Г. И. Швебс // Материа 25.

ли науковопрактичноо семінару з еоінформаційни систем. – К. 1994. – С. 6065.

Швебс Г. И. Ароэколоический мониторин и ео почво эрозионный блок [Текст] / Г. И. Швебс 26.

Т. Н. Безвернк А. Г. Швебс // Rezumatele Comunicarilor conferintei internationale practicostiintifice “Eroziunea solurilor si metodele de combatere”. – Chisinau 1995. – С. 8990.

Швебс Г. И. Ароландафтное карторафирование с использованием ГИСтенолоии [Текст] / 27.

Г. И. Швебс С. В. лотницкий Г.. илипенко Т. Н. Безвернк // Тези доповідей Третьої Всеукраїнської конференції з еоінформаційни тенолоій “Теорія Тенолоія Впровадження ГІС”. – Київ 1997. – С. 45.

Шуйський Ю. Д. До питання про природу Дністровськоо лиману на узбережжі Чорноо моря [Текст] / 28.

Ю. Д. Шуйський Н. О. Березницька Л. В. Гижко О. Б. Муркалов // Еколоія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2008. – № 5. – С. 27 – 39.

De Roo A.P. J. LISEM: A physicallybased hydrological and soil erosion model incorporated in a GIS [Теt] / 29.

A.P. J. De Roo C. G. Wesseling N. H. D. T. Cremers R. J. E. Offermans C. J. Ritserma K. Van Oostindie;

J. J. Harts H. F. L. Ottens H. J. Scholten (eds) // EGIS / MARY’94 Conference Procidings. – Utrecht/ Amsterdam : EGIS Foundation 1994. – P. 207216.

30. Reveal more value in your data with location analytics [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.

esri.com/library/whitepapers/pdfs/revealmorevalue.pdf%29.

Shvebs H. I. The GIS Technology scheme of the optimization of society and nature Interaction [Теt] / 31.

H. I. Shvebs; J. J. Harts H. F. L. Ottens H. J. Scholten (eds) // EGIS’93 Conference Proceedings vol. 1.

UtrechtAmsterdam: EGIS Foundation 1993. – P. 16191620.

Shvebs H. I. Rational land utilization conservation and monitoring on the basis of GIS 32.

technology [Тet] / H. I. Shvebs // Collection of articles by Ukrainian members of European Society for Soil Conservation. – Kharкov 1993. – P. 2934.

Shvebs H. I. Elaboration of decision support system for optimization of land resources using GIS [Теt] / 33.

H. I. Shvebs A. A. Svetlitchnyi S. V. Plotnitsky; J. J. Harts H. F. L. Ottens H. J. Scholten (eds) // EGIS/ MARI’94 Conference Proceedings. – UtrechtAmsterdam: EGIS Foundation 1994. – P. 18761883.

34. SPARTACUS: Spatial redistribution of radionuclides within catchments: development of GISbased models for decision support system. EC Contract No. IC15CT980215. Final Report [Теt] // М. van der Perk A. A. Svetlitchnyi J. W. den Besten and A. Wielinga (eds).

Utrecht: Utrecht University 2000. – 165 p.; 83 c. ил. – Библиор.: с. 157164.

Svetlichnyi A. Objectoriented approach in designing optimal agrolandscape based upon GIS [Теt] / 35.

A. Svetlichnyi I. Yegorkin H. Shvebs F. Lisetsky; J. J. Harts H. F. L. Ottens H. J. Scholten (eds) // EGIS’92 Conference Proceedings vol. 1. EGIS Foundation UtrechtAmsterdam 1992. – P. 423430.

Svetlitchnyi A. A. Spatial distribution of soil moisture content within catchments and its modelling on the basis 36.

topographic data [Теt] / A. A.Svetlitchnyi S. V. Plotnitsky O. Y. Stepovaya // Journal of Hydrology. – 2003. – № 277. – P. 5060.

Svetlitchnyi A. A. Agroecological monitoring and problems of its informational insurance [Теt] / 37.

A. A. Svetlitchnyi H. I. Shvebs S. V. Plotnitskyi I. G. Vasiliev // Geographical Information. From Research to Application through Cooperation vol. 1. / M. Rumor R. McMillan H. F. L. Ottens (eds) IOS Press 1996. – Р. 346349.

References

1. Bezverhnyuk T. M. (2000) “Geoіnformatsіyne kartografuvannya ta rayonuvannya agrolandshaftnykh system lokalnogo rіvnya” [“Geographic information mapping and zoning of agricultural landscape of local level”] // Geography and Modernity: Coll. Scientific works. – K. : Publishing of National Pedagogical University, vol. 3 pp. 3442.

Bezverhnyuk T. M. (2001) Avtomatizovane agrolandshaftne rayonuvannya [Automated ahrolandscape 2.

zoning] Extended abstract of candidate’s thesis Simpheropol 19 p.

Lisetcky F. N Svetlitchnyi A. A Chorny S. G. (2012) Sovremennye problemy eroziovedeniya: monografiya 3.

[Modern problems of soil erosion science] A. A. Svetlitchnyi (ed) Belgorod : Konstanta 456 p.

4. Murkalov A. B. (2011) Sovremennye nanosy plyazhey v beregovoy zone Chernogo morya (ot m. Bolshoy Fontan do Zhebriyanskoy bukhty) [Modern sediments of beaches in the coastal zone of the Black Sea (from

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1

cape Large Fountain to Zhebriyanskaya Bay)] Ecology, neoecology, environmental protection and sustainable natural resources, Kharkov : Publishing of KhNU pp. 65 – 67.

5. Svetlitchnyi A. A. Shvebs H. I. Lisetskiy F. N. Pilipenko G. P. Igoshin N. I. Gogolev A. I. Vasilev I. G. Mulik O. G. Plotnitsky S. V. (1994) Nauchnometodicheskoe obespechenie regionalnogo agroeko...... metodicheskoe metodicheskoe logicheskogo monitoringa (na primere Yuzhnogo regiona Ukrainy) [Scientific and methodological support of regional agroecological monitoring (for the South region of Ukraine as an eample)] Theses of reports of IV Congress of Soil Scientists and Agrochemists of Ukraine Kharkiv pp. 1719.

6. Plotnitsky S. V. (2000) “Naukovometodologіchnі ta tekhnologіchnі pitannya modelyuvannya prirodnogosp.. metodologіchnі metodologіchnі іchnі chnі і іchnі chnі і gosp gosp odarskykh system zasobamy GІS” [“Scientificmethodological and technological problems of naturaleconomic systems modeling by means of GIS”] Ukraine and global processes: the geographical dimension, Vol. 2, Kyiv Lutsk 2000 pp. 389391.

7. Plotnitsky S. V. (2009) Modelirovanie prirodnokhozyaystvennykh territorialnykh sistem lokalnogo i region..

alnogo urovnya v srede GIS [Modeling of natural and economic territorial systems of local and regional level in the GIS environment] Theoretical and applied problems of modern geography. Proceedings of the international scientific conference dedicated to H. I Shvebs, 3-5 June 2009, Odessa: Publishing VMV pp. 103105.

8. Plotnitsky S. V. Bezverhnyuk T. N. (1998) “Avtomatizatsiya agrolandshaftnogo rayonirovaniya na baze GIS tekhnologii” [“Automation agrolandscape zoning based on GIS technology”] Collection of scientific works of young scientists and students. A series of geological and eographical sciences vol. 1 Odessa: Astroprint pp. 410.

9. Plotnitsky S. V. Bezverhnyuk T. N. (2002) Ispolzovanie geoinformatsionnykh sistem v izuchenii vozmo....

zhnykh prichin vozniknoveniya chrezvychaynykh situatsiy [The use of geographic information systems in the study of the possible causes of emergencies] Eniology № 6 pp. 3840.

10. Pyatkova A. V. (2008) Osobennosti modelirovaniya prostranstvennoy izmenchivosti faktorov vodnoy ero..

zii pochv [Features of modeling spatial variability factors of water soil erosion] Odessa National University Herald. Series: Geography&Geology Volume 13 Issue 6 pp. 156163.

Pyatkova A. V. (2011) Prostorove modelyuvannya vodnoyi eroziyi gruntu yak osnova naukovoho obgruntuvannya ratsional’noho vykorystannya eroziyno-nebezpechnykh zemel [Spatial modeling of soil erosion as a basis for the scientific substantiation of the rational use of erosion-prone land] Extended abstract of candidate’s thesis Odesa 20 p.

Svetlitchnyi A. A. Anderson V. N. Plotnitsky S. V. (1997) Geograficheskie informatsionnye sistemy: tekhnologiya i prilozheniya [Geographic information systems: technologies and applications] Odessa: Astroprint 196 p.

13. Svetlitchnyi A. A. Svetlichnaya I. A. (2001) Prostranstvennoe modelirovanie sklonovogo stokoobrazovaniya [Spatial modeling of the slope runoff] Water Resources Vol. 28 № 4 pp. 424433.

14. Svetlitchnyi A. A. (2003) “Prostranstvennoe modelirovanie gidrologicheskikh i erozionnykh protsessov na osnove tekhnologii GIS” [“Spatial modeling of hydrological and soil erosion processes on the basis of GIS technology”] Hydrometeorology and Environmental Protection – 2002 part 2 Odessa pp. 129134.

15. Svetlitchnyi A. A. Ivanova A. V. (2008) Prostranstvennoe modelirovanie vodnoy erozii kak osnova optimi....

zatsii ispolzovaniya erozionnoopasnykh zemel [Spatial modeling of water erosion as a basis for optimizing the use of erosionprone land] Intensification, resource conservation and protection of soil in the adaptivelandscape system of agriculture. Proceedings of the International scientific and practical conference, the GNU VNIIZiZPE, 10-12 September 2008 Kursk pp. 609614.

16. Svetlitchnyi A. A. (2009) Eroziovedenie i geoinformatsionnye tekhnologii [Soil erosion science and GIS tech..

nologies] Theoretical and applied problems of modern geography. Proceedings of the international scientific conference dedicated to H. I Shvebs, 3-5 June 2009, Odessa: Publishing VMV 2009 pp. 170172.

Svitlychnyi O. O. (1995) Kil’kisna otsinka kharakterystyk sklonovoho eroziynoho protsesu i pytannya 17.

optymizatsiyi vykorystannya eroziyno-nebezpechnykh zemel’ [The quantitative evaluation of the characteristics of the slope erosion process and the problem of optimization of use of erosion lands] Extended abstract of Doctor’s thesis Odessa 47 p.

18. Svitlychnyi O. O. (1995) Prostorove modelyuvannya і rozrobka system pіdtrymky rіshen na bazі GІS [Spatial modeling and development of decision support systems based on GIS] Proceedings of GIS Forum “The theory and implementation of GIS technology” Kyiv pp. 1920.

19. Svetlitchnyi A. A. Plotnytsky S. V. (2002) Geoіnformatsіynі tekhnologіi v prirodokorystuvannі: problema prostorovykh danykh [GIS technologies in nature use: the problem of spatial data] Geoinformatics № 4 pp. 4147.

20. Svitlychnyi O. O. Ivanova A. V. (2003) Printsipy prostorovogo modelyuvannya gіdrometeorologіchnykh umov zlyvovogo zmyvu gruntu [The principles of spatial modeling of hydrometeorological conditions of

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1

rainstorm soil erosion] Odessa National University Herald. Series: Geography&Geology Volume 8 Issue 5 pp. 7782.

Svitlychnyi O. O. Plotnytsky S. V. (2006) Osnovy geoіnformatiky: navchalniy posіbnyk dlya vyshch. navch.

21.

Zakladіv [Basics of Geoinformatics: textbook for higher education] edited by O. O. Svitlychnyi 1st ed Sumy:

VTD “University Book” 296 p.

Svitlychnyi O. O. Plotnytsky S. V. (2008) Osnovy geoіnformatiky: navchalniy posіbnyk dlya vyshch. navch.

22.

zakladіv [Basics of Geoinformatics: textbook for higher education] edited by O. O. Svitlychnyi 2st ed Sumy:

VTD “University Book” 294 p.

23. Svitlychnyi O. O. (2012) “Otsіnka nebezpeky nіtratnogo zabrudnennya poverkhnevykh і gruntovykh vod” [“Risk assessment of nitrate pollution of surface and ground water”] Regional collection of materials the international project EU.WATER “Transnational integrated management of water resources in agriculture for European water emergency control”. Odesa ONPU pp. 616.

24. Shvebs H. I. Svetlitchnyi A. A. Plotnytsky S. V. Vasilev I. G. Mulik O. G. (1993) “Kadastrovye geoinfor.......... Kadastrovye matsionnye sistemy – kak osnova ekologicheskogo i sotsialnoekonomicheskogo obosnovaniya regionalnykh skhem prirodopolzovaniya” [“Cadastral GIS system – as the basis of environmental and socioeconomic assess economic economic ment of regional patterns of nature management”] Environmental and socio-economic assessment of regional patterns of nature management Minsk pp. 2527.

25. Shvebs H. I. (1994) GIStekhnologii rassmotreniya geoekologicheskikh voprosov [GIS technology consid.. tekhnologii tekhnologii eration of geoenvironmental issues] Materialy naukovo-praktychnoho seminaru z heoinformatsiinykh system Kyiv pp. 6065.

26. Shvebs H. I. Bezverhnyuk T. N. Shvebs A. H. (1995) Agroekologicheskiy monitoring i ego pochvoerozion......

nyy blok [Agroecological monitoring and its soil erosion unit] Rezumatele Comunicarilor conferintei internationale practico-stiintifice “Eroziunea solurilor si metodele de combatere”, Chisinau pp. 8990.

27. Shvebs H. I. Plotnitsky S. V. Pilipenko G. P. Bezverhnyuk T. N. (1997) Agrolandshaftnoe kartografirovanie s ispolzovaniem GIStekhnologii [Agrolandscape mapping using GIS technology] Proceedings of the Third All-Ukrainian Conference of geoinformation technologies “Theory, technology, GIS Implementation”, Kyiv pp. 45.

28. Shuiskyi Iu. D Bereznytska N. O. Hyzhko L. V. Murkalov O. B. (2008) Do pytannia pro pryrodu Dnistro......

vskoho lymanu na uzberezhzhi Chornoho moria [On the nature of Dniester Liman on the Black Sea] Ecology Environment and Life Safety № 5 pp. 27 – 39.

29. De Roo A. P. J. Wesseling C. G. Cremers N. H. D. T. Offermans R. J. E. Ritserma C. J. Van Oostindie K. (1994) “LISEM: A physicallybased hydrological and soil erosion model incorporated in a GIS” / J. J. Harts H. F. L. Ottens H. J. Scholten (eds) // EGIS / MARY’94 Conference Procidings Utrecht/Amsterdam: EGIS Foundation pp. 207216.

30. Reveal more value in your data with location analytics available at: www.esri.com/library/whitepapers/pdfs/ revealmorevalue.pdf%29 [accessed 15 January 2015].

31. Shvebs H. I. (1993) The GIS Technology scheme of the optimization of society and nature Interaction /

J. J. Harts H. F. L. Ottens H. J. Scholten (eds) // EGIS’93 Conference Proceedings, vol. 1 UtrechtAmsterdam:

EGIS Foundation pp. 16191620.

32. Shvebs H. I. (1993) “Rational land utilization conservation and monitoring on the basis of GIS technology” // Collection of articles by Ukrainian members of European Society for Soil Conservation Kharкov pp. 2934.

33. Shvebs H. I. Svetlitchnyi A. A. Plotnitsky S. V. (1994) Elaboration of decision support system for optimization of land resources using GIS / J. J. Harts H. F. L. Ottens H. J. Scholten (eds) // EGIS/MARI’94 Conference Proceedings UtrechtAmsterdam: EGIS Foundation pp. 18761883.

34. SPARTACUS: Spatial redistribution of radionuclides within catchments: development of GIS-based models for decision support system / EC Contract No. IC15CT980215. Final Report // М. van der Perk A. A. Svetlitchnyi J. W. den Besten and A. Wielinga (eds). Utrecht: Utrecht University 2000 165 p.

35. Svetlichnyi A. Yegorkin I. Shvebs H. Lisetsky F. (1992) Objectoriented approach in designing optimal agrolandscape based upon GIS / J. J. Harts H. F. L. Ottens H. J. Scholten (eds) // EGIS’92 Conference Proceedings, vol. 1 UtrechtAmsterdam: EGIS Foundation pp. 423430.

36. Svetlitchnyi A. A. Plotnitsky S. V. Stepovaya O. Y. (2003) Spatial distribution of soil moisture content within catchments and its modelling on the basis topographic data // Journal of Hydrology № 277 pp. 5060.

37. Svetlitchnyi A. A. Shvebs H. I. Plotnitsky S. V. Vasilev I. G. (1996) “Agroecological monitoring and problems of its informational insurance” // Geographical Information. From Research to Application through Cooperation, vol. 1 / M. Rumor R. McMillan H. F. L.Ottens (eds) IOS Press pp. 346349.

–  –  –

О. О. Світличний кафедра фізичної еорафії и природокористування Одесский национальный университет ім. І. І. Мечникова 2 Дворянська вул. Одеса82 65082 Україна ggfr@onu.edu.ua ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ КАФЕДРИ ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ Резюме Розлянуто основні напрями досліджень з проблеми і з використанням еорафічни інформаційни систем та еоінформаційни тенолоій на кафедрі фізичної еорафії та природокористування Одеськоо національноо університету імені І. І. Мечнико ва починачи з початку 90 років минулоо сторіччя. оказана динаміка тематики теоретични і прикладни еоінформаційни досліджень та отримани результатів а також зв’язок наукови досліджень та навчальноо процесу.

Ключові слова: еоінформаційні системи еоінформаційні тенолоії наукові дослідження кафедра фізичної еорафії та природокористування ОНУ.

A. A. Svetlitchnyi Dept. Physical Geography Odessa I. I. Mechnikov National University 2 Dvorianskaya St. Odessa82 65082 Ukraine ggfr@onu.edu.ua

GEOGRAPHIC INFORMATION SYSTEMS AND TECHNOLOGY

IN SCIENTIFIC RESEARCHES OF DEPARTMENT PHYSICAL

GEOGRAPHY AND NATURE MANAGEMENT ODESSA NATIONAL

UNIVERSITY Abstract The article considers the place and role of GIS and geoinformation technologies in the research of Department of Physical Geography and Nature Management of Odessa National I. I. Mechnikov University starting from the beginning of the 90s of the last century The aim of this paper is characteristic of the main areas of research related to geographic information systems and technologies the evaluation of the results obtained for the more than 20year period and modern trends in the development of this direction of research at the Department.

Publications faculty and staff of the Department on the subject including reports at scientific conferences at various levels articles in national and international scientific journals monographs reports on the research projects dissertations as well as personal memories of the author used when preparation the article. Methodological basis of research was the problemchronological and analyticalsynthetic methods of research.

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1

The research resulted in identified the following main directions of scientific research related to geographic information systems and technologies: 1) the development of the scientific basis for the use of GIS to support environmental management and in the first place – the use of land and water resources; 2) the development of principles and methods of agroecological monitoring; 3) the use of geographic information technologies for automated zoning and mapping agrolandscape systems and spatial realization of mathematical models of energymass transfer in natural and naturaleconomic territorial systems including mathematical models of water soil erosion as well as studies of coastal zone of the Black Sea and Black Sea estuaries.

The periodization of theoretical and applied geoinformation researches on the Department was made. The current trends of these research and communication of geographic information researches and educational process was shown.

Keywords: geographic information systems geographic information technology re search Department of Physical Geography and Nature Management ONU.

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 ІСТОРІЯ ГЕОГРАФІЧНОЇ НАУКИ УДК 91(477)(09) Половка О.А., аспірант кафедра фізичної еорафії та природокористування Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова вул. Дворянська 2 Одеса – 82 65082 Україна email: physgeo@ukr.net

НАУКОВЕ ПІДГРУНТЯ ВИНИКНЕННЯ ГЕОГРАФІЧНОЇ НАУКИ

ТА ЇЇ ОСЕРЕДКИ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ В ХІХ СТОЛІТТІ Стаття присвячена розляду фундаментальни основ на яки розвивалась природ нича еорафія на території сучасної України. Акцентується уваа читача на науко ви здобутка дослідників які здійснили значні наукові напрацвання прикладноо та теоретичноо арактеру в розбудову саме природничоеорафічни досліджень у часовому інтервалі із часів античності – І ст. (вклчно). риділяється значна уваа історичному зрізу становлення кафедр еорафічної спрямованості в пери університета ниніньої України в період І ст.

Ключові слова: еорафічна наука експедиція університет природнича еорафія еорафічні товариства кафедра еорафії.

ВСТУП итанням історії становлення та розвитку еорафії приділяли значну увау С. Л. Рудницький В. Г. Бондарчук О. М. Маринич. Г. Шищенко є новітні публікації Я. І. Жупанськоо В.. Корнєєва В. І. Онупрієнко та іни до слідників еорафічної алузі знань. Ці наукові праці в основному присвяче ні заальній історії розвитку еорафії або її окреми напрямів і т. п. Нині не існує синтезовани матеріалів які б цілісно відображали становлення та по дальий розвиток природничої еорафії в пери університета (м. Львів Одеса Чернівці Київ) наої держави які було засновано в І ст. З оляду на це актуальність зумовлена тим що в непрості часи існування природничої еорафії в Україні конче потрібний історичний аналіз здобутків та помилок її минулоо. На значення дослідження історії природничи наук вказував ще ака демік В. І. Вернадський який започаткував історі науки і теніки як окре мий науковий напрям. Звідси випливає актуальність наоо дослідження ско реованоо на проведення ретельноо і об’єктивноо аналізу започаткування та розбудови природничоеорафічни досліджень у пери вуза ниніньої України. Отже метою статті є дослідження історії розвитку природничої ео рафії на терена сучасної України яка базується на вивченні природи окреми древні філософів мандрівників та науковців які заклали основи розвитку е орафічної науки до початку створення незалежної України. З відси випливає © оловка О.А. 2015 ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 об’єкт дослідження – історичний зріз здобутків дослідників природи анти чності середньовіччя епои Велики еорафічни відкриттів (V – початок VI ст.) наукови думок та оранізації університетськи кафедр еорафії на території сучасної України а предмет дослідження є природнича еорафія як самостійна алузь знань про природу Землі.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ри написанні статті були використані проблемноронолоічний та порівняльноісторичний методи дослідження що дало змоу розлянути природничоеорафічні дослідження в ронолоічній послідовності.

Важливим стало застосування істориконаукови праць окреми вчени – оскільки дана стаття ґрунтується на використанні та узаальненні ирокоо спектру літературни і арівни матеріалів що вклчать роботи провідни вчени Центру досліджень науковотенічноо потенціалу та історії науки іме ні Г. М. Доброва НАН України (м. Київ) а також окремі напрацвання сучас ни поуків із питань вивчення історії еорафії (Краснопольської Н. В. та ін.) що дозволило провести ретельний аналіз стосовно становлення і розвитку природничої еорафії в пери вищи навчальни заклада України.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Стисла первинна історія досліджень. Фундаментальні витоки еорафіч ної науки засновані на фундаменті здобутків дослідників природи античності (Ерастофен Страбон Клавдій толомей та ін.) середньовіччя епои Велики еорафічни відкриттів та заідноєвропейськи (О. Гумбольт К. Ріттер) і ро сійськи вчени (М. В. Ломоносова В. В. Докучаєва та ін.). Нижче розлянемо наукове підґрунтя виникнення еорафічної науки на терена України.

Древньорецькі іонійські філософи мілетської коли перими поставили питання про поодження Землі та висловили думки про первинну матері з якої виникла наа планета. Фалес (бл. 640–546 до н. е.) вважав що все утвори лося із води і знову піде у воду Геракліт (бл. 550 до н. е.–бл.480 до н. е.) брав за основу воонь Анаксімандр (610–547 до н. е.) – айперон (матеріальна речо вина яка має невичерпну творчу силу) Анаксімен (585–528 до. н. е.) – повітря.

Всі ці поляди відбилися на подальому розвитку природничи наук а саме:

на куті зору утворення наої планети та її оболонок (літосфери ідросфери атмосфери та біосфери).

У Древній Греції близько 500 р. до н. е. була впере висловлена ідея про кулястість Землі (арменід). Аристотель (IV ст. до н. е) навів пері достовірні докази на користь цієї ідеї: крулу форму земної тіні при місячни затемнення і зміна виду зоряноо неба при пересуванні з півночі на південь.

Дані про еорафічні (кліматичні) зональності засноване безпосередньо на ідеї кулястості Землі також бере свій початок в античній еорафії (Евдокс із Кніди 400–347 до н. е). осійдоній (на межі III століття до н. е) виділив 9 ео рафічни поясів (вчені нині виділять 13 поясів) [7 10].

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 Античні дослідники лиили нам у спадок три напрямки еорафічни знань які мать наскрізний арактер аж до сучасності: 1) описово краєзнавчий (оролоічний) який викладено в Страбона цей напрям є змістом сучасної у манітарної еорафії й проявляється в реіональній еоеколоії; 2) математико еорафічний (іфаор Гіпар толомей) нині найпослідовніе втілється в карторафії; 3) фізикоеорафічний (Ерастофен осійдоній і частково Стра бон) заклав основи вчення про еорафічну оболонку як цілісну систему (по няття еорафічна оболонка запровадив у 1937 р. А. О. Гриор’єв).

Георафія розпочала своє існування в Україні коли вже лдина завдячучи Великим еорафічним відкриттям переконалась що Земля має форму кулі Світовий океан єдиний Мартін Беайм із Нрнбера в кінці V ст. виотовив перий із відоми нам лобусів лдству була відома еліоцентрична система світу М. Коперника (1473–1543) на початок VІІ століття з’явився телескоп (підзорна труба) термометр барометр що дало можливість здійснвати певні виміри (спостеріати за поодо) і т. п.

Фламандський еораф Герард Меркатор (1512–1594) у 1595 р. опублікував в прямокутній системі координат карту відомоо на цей час світу. Ця ориі нальна проекція нині носить назву «меркаторської». Карта Г. Меркатора стала досяненням учени VІ ст. Вони впере моли бачити як на планеті Земля розтаовані материки по відноенн один до одноо і т. п.

Наступноо року (1596) після появи карти Меркатора датчанин А. Ортелі ус у праці «Thesaurus Geographicus» висловив думку що Америка була відтор нута від Європи й Африки землетрусами і потопами. Цей висновок він зробив на підставі подібності береови ліній ци континентів а це вже наукова ідея яка ляла в основу неомобілізму.

Незабаром анлійський філософ один із родоначальників індуктивноо ме тоду пізнання Ф. Бекон (1561–1621) в своїй знаменитій наукові праці «Новий оранон» (1620) звернув увау на дуже цікавий факт – сожість заідної межі Африки та сідноо контуру Американськоо континенту. Вчений вважав що таке співпадіння не випадкове але науково обґрунтувати сожість меж мате риків він не мі. З плином часу незаперечний факт про подібність меж конти нентів підмічений Ф. Беконом «забувать». Знову повертається до ньоо май же через 200 років Антоніно Снайдеріліріні в своїй книзі «Мироздание и раскрытие ео тайн» (1858). Він здійснє припущення що в минулі еолоічні епои Африка та Америка були єдиним материком але свої докази вибудовує на теолоічній основі (всесвітній потоп акти творіння по дня і т. п.). Зрозумі ло що такі «теоретичні пояснення» дослідники не сприймали.

Р. Декарт (1596–1650) і Г. Лейбніц (1646–1716) розвинули іде змінної по верні яка була надбанням античної наукової думки і представили нау пла нету як таку що розвивається і має складну і тривалу природничу історі сво о розвитку [7–9].

Кінець VI століття і початок VII століття – це час формування контурів землезнавства. У 1625 р. в Анлії (Оксфордський університет) було видано пра ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 ц Н. Карпентера де було зроблено спробу поєднати відомості про природу Землі приблизно в ти контура що потім відтворились у підручнику Б. Варе нія та подальи видання: Земля як планета розміри Землі; ідрорафія мор ські течії вітри солоність морськи вод діяльність моря елементи еодинамі ки. Дещо пізніе славнозвісний олландець Бернард Вареніус (прожив лие 28 років – з 1622 до 1650 pр.) написав ««Генеральну еорафі» де визначив що «...предмет еорафії – це земноводна куля... Заальна еорафія розлядає Земл взаалі пояснє її властивості не вдачись до докладноо опису кра їн...». рац Б. Вареніуса було перекладено російсько мово з латинської та в продовж довоо часу використовували в Росії як підручник із еорафії що визначав також структуру землезнавства. Окрім сумативноо підоду в праця Вареніуса був ироко застосований порівняльний метод дослідження що став зодом одним із найпоиреніи в описовій еорафії.

З Великими еорафічними відкриттями V – початку VI ст. пов’язані імена. Колумба Васко да Гама Ф. Маеллана Ф. Дрейка та іни ї подоро жі практично довели кулястість Землі призвели до встановлення обрисів біль ої частини суі. Голландські моряки на початку VII століття відкривать Австралі. У VIII столітті найважливіі еорафічні відкриття пов’язані з експедиціями Буенвіля Лаперуза Ванкувера Кука та ін. Величезне значення для еорафічної науки набувать результати здійсненої росіянами «Великої північної експедиції» (1768–1777). Учасники російськи експедицій І. Г. Гме лін Г. В. Стеллер В. Ф. Зуєв І. І. Лєпьоін та іні дослідники природи зна чно збаатили обся не тільки еорафічни але і біолоічни знань про певні території.

М. В. Ломоносов (1711–1765) якоо справедливо вважать основополож ником баатьо природничи наук в своєму творі «О слоя земны» (1763) роз винув наукову іде дослідників природи античності та Р. Декарта й Г. Лейбні ца і висловив думку про безперервність змін земної поверні що відбуваться під впливом внутріні та зовніні сил. Він перим висловив здоад який поділять і сучасні дослідники – значні за розміром форми рельєфу пов’язані з руами земної кори не лие у виляді землетрусів а й повільними поступо вими а також про закономірний зв’язок між її підняттям та опусканням. Йому також належать в цілому правильні міркування про причини вертикальної цир куляції повітря та мінливість клімату [7 9].

У останній чверті VІІІ ст. виникає еолоічна концепція «нептунізм»

(1775) засновником якої є А. Вернер (1749–1817). За Вернером земна кора складається із 4 всесвітні формацій які опоясуть земну кул. Ці формації утворилися з аотични вод первинноо океану які вміщували осадочні ірські породи та скам’янілі ретки біолоічноо світу. В поляда А. Г. Вернера та іни вчени цієї історичної епои пролядаться всі атрибути теолоічноо сприйняття світу: всесвітній потоп та поетапні акти творіння і т. п. Такі по ляди отримали назву ділвіанізм ї поділяли природознавці тоо часу. Зазна чимо що в ті часи від ідеї середньовічної соластики позбавитися було дуже ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 не просто. На противау нептунізму в ті ж роки виникає плутонізм (1780) який найбіль повно представлений у науковій праці отландськоо еолоа Дж. Геттона (1726–1797) «Теорія Землі» (1795). Тимчасова «перемоа» плу тоністів над нептуністами дала підставу вважати що Земля на початку своо існування була «арячо» [7–9].

Узаальнчи велику кількість природничоеорафічної інформації на копиченої під час різнорідни подорожей та експедицій на початку І ст.

німецькі вчені Олександр фон Гумбольдт (1769–1859) і Карл Ріттер (1779 –

1859) заклали основи сучасної фізичної еорафії як науки про закономірності розміщення природни об’єктів і явищ. А. Гумбольдт застосовував удожній метод опису природи. Йоо досвід з успіом наслідували еорафи наступни поколінь. У ті часи не було ні кіно ні телебачення. Тому еорафи описували далекі краї так яскраво й образно щоб читач відчував себе учасником подо рожі чи експедиції. Велику роботу щодо порівняння природи різни материків здійснив Карл Ріттер.

О. Гумбольдт представив цілісну наукову картину світу яка мала яскравий прояв уманістични цінностей що базуться на либокому науковому аналізі.

Георафія на думку вченоо має бути спрямована не на детальний опис земель або ї карторафування а передовсім на вивчення самої лдини її зв’язку з природо країн її місця у природній системі. Таким чином Гумбольдт спи рається в свої праця на думки Страбона а також Демокрита який перим звернув увау на вплив навколиньоо середовища на лдину та процеси ї взаємодії.

одібні думки висловлвав також німецький еораф Карл Ріттер. В основу еорафії ним були поставлені лдинознавчі елементи: культурний історичний етнорафічний та ін. Ріттер на відміну від свої попередників зробив спробу визначити завдання еорафії її роль та значення серед іни алузей знань.

На йоо думку еорафія є не лие суто описово науко але пер за все на уко пояснвально що свідчить про її либокий носеолоічний зміст.

Формування сучасної географії. У середині І ст. після смерті О. Гум больта та К. Ріттера розпочинається диференціація наук про Земл це призво дить до руйнування бачення світу в цілісності. Але слід наолосити що лд ство на цей час вже знало заальні обриси земної поверні (крім Антарктиди) і усвідомило що без знань про земну поверн яка сована під водами Світо воо океану не можливо розкрити лобальні закономірності еволції Землі.

На території сучасної України яка тоді в I столітті належала переважно Російській імперії еорафія мала великий потов розвитку завдяки участі фаівців в баатьо наземни експедиція та мореплавання в професійни стажування в передови іноземни заклада в дослідження власної терито рії в оволодінні ними найновіим приладдям.

Одніє із знакови подій яка не лиилась поза увао наукової еорафіч ної спільноти є експедиції братів Мананарі в акваторі Чорноо та Азовськоо морів.

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 У 1829–1837 рр. російські ідрорафи Миайло та Єор Мананарі на яті «Голубка» брали участь у ідрорафічній експедиції яка здійснила біль де тальну зйомку значної частини узбережжя Чорноо й Азовськоо морів. В ре зультаті досліджень цієї експедиції були складені 26 карт які увійли до пер оо змістовноо Атласу Чорноо моря який було видано 1841 р. в м. Миколаїв при Гідрорафічному Чорноморському Депо капітаном Іо рану Є.. Мана нарі. Цей Атлас містить відомості про морські ґрунти течії і либини до 300 са жень (180 м) і т. п. [1; 3–4].

Карти Атласу Мананарі були виконані в проекції Меркатора ї довота взята від улковської обсерваторії. На ци карта показано відилення ма нітної стрілки що важливо для морської навіації. До цьоо Атласу також при кладаться 17 аркуів замальовок виляду чорноморськи і азовськи береів на яки детально показано окремі орієнтири бути та затоки. Особливу увау Єор і Миайло Мананарі надавали вивченн рельєфу морськоо дна що зна йло відображення на карта Атласу. Зазначимо що до 1873 р. карти які скла ли брати Мананарі були надійним керівництвом для мореплавців у даному реіоні [3–4].

Наступними кроками братів Єора та Миайла у дослідженні Чорноо моря були: книа «Лоція Чорноо моря» що також була видана 1851 р. в м. Мико лаїв складання і видання карт Дніпровськоо та Бузькоо лиманів бут Ге ленджика і Севастополя цілої низки заток та рейдів. На Лоції Чорноо моря показані береова лінія либини течії напрямки фарватерів якірні стоянки і т. п. Наведено замальовки маяків і створни стоянок із назво та ї арактерис тико. Наукові напрацвання братів Мананарі були потовом до вивчення акваторії Світовоо океану [3–4; 6].

Новий виток здобуття еорафічни знань був пов’язаний із плаваннями Ф.. Літке та експедиціями М. Морі. Американський ідрораф Метьз Морі виконав бааторічні поукові роботи в північній частині Атлантичноо океану з мето винайти оптимальний ля для міжконтинентальноо телерафноо кабел між Європо та івн. Америко. В 1859 р. з’являється йоо книа «Фі зична океанорафія» одна з пери передвісниць океанорафії. Великі роботи виконувалися під час анлійської навколосвітньої експедиції на спеціально об ладнаному анлійському корветі «Челленджер» (1872–1876) під керівництвом У.Томсона. Експедиція проводила комплексне океанорафічне вивчення Сві товоо океану. Це судно було спеціально обладнане для наукови цілей йоо оснастили біолоічними і імічними лабораторіями лебідками засобами для вимірвання либин взяття проб ґрунту і води визначення температури води на велики либина і т. п. ід час експедиції було відпрацьовано 360 океано рафічни станцій. Результати плавання «Челленджера» заклало основи сучас ної океанолоії.

У епоу паровоо флоту еорафічний літопис розпочинається з російськи морськи наукови експедицій на леендарному «Витязі» під командуванням ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 адмірала С. О. Макарова. Йоо рейс проляав по Атлантичному океану через Маелланову протоку в Тиий океан із заодом у етропавловськКамчатський і далі: Японія – Індійський океан – Атлантика – Кронтадт. ід час марру ту проводилися значні ідролоічні і метеоролоічні дослідження визначала ся щільність води температурний режим океанів напрямок і видкість течій арактер дна збиралися колекції морськи тварин і рослин. Все це дозволило розробити спеціальну океанорафічну зйомку що стала одним із провідни методів океанорафічни методів. Зроблені пері серйозні океанорафічні до слідження здійснені адміралом С. Макаровим. Йоо праця «Витязь» і «Тиий океан» стала відомо у всьому світі а заслуи цієї експедиції були так висо ко поціновані науково спільното що назва «Витязь» була викарбувана на фронтоні Океанорафічноо інституту в Монако серед десяти найбіль відо ми наукови кораблів [7].

У подальому розвиток одноо із наукови напрямів природничої еорафії пов’язаний з професором В. В. Докучаєвим (1846–1903). Василь Васильович у 1888–1894 рока відукнувся на запроення олтавськоо убернськоо зем ства очолити експедиці яка б вивчала ґрунти рослинність і еолоічні умови олтавщини. Серед учасників експедиції були учні В. В. Докучаєва зодом видатні природознавці академіки В. І. Вернадський К. Д. Глінка (1867–1927) Ф. Ю. ЛевінсонЛессін (1861–1939) Г. І. Танфільєв (1857–1928). риклад ними результатами цієї експедиції були складені ґрунтові карти убернії та створено природничоісторичний музей. Основними ж науковими здобутка ми всесвітньоо значення які принесли заслужену славу професору Докучає ву було ним розроблене вчення про ґрунти про взаємозв’язок усі складови частин природи та сформульовано «закон зональності» (1899). Він показує «найщільніий зв’язок клімату ґрунтів тваринни та рослинни оранізмів» і «співвідноення між зонами природи взаалі й усім життям усіє діяльніст лдини». різвище В. В. Докучаєва при оцінці заслу у розвитку еорафії ставлять поруч із прізвищем О. Гумбольдта.

Організація університетської географії. У Заідній Європі з давнідавен існували заальні наукові центри тоді ще «коллеіуми» та «академії»: Болон ський університет (м. Болонья івнічна Італія) заснований у 1088 р; Оксфорд ський університет (1117 р.); Кембриджський університет (1209 р.) універси тет Сорбонна у арижі (1253 р.) Яґеллонський (або Краківський) університет (1364 р.) Віденський університет (1365 р.) та ін. В ци навчальни заклада студенти вивчали теолоі філософі астрономі медицину письмо раун ки і т. п. Розвивалася наука і наукова думка в різни алузя знання в тому числі і про природу Землі. Та спочатку Земл вивчали по реліійни сема.

Російська імперія також мала декілька університетів: Санктетербурзький університет який заснований в 1724 р. та Московський університет який було створено 1755 р. Георафічне положення між Старо Європо і Російсько імперіє та необідність розвитку науки поуків ринку збуту джерел сиро ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 вини складання карт тощо спонукало до відкриття навчальни закладів на те риторії сучасної України. На той час вони частково відносились відповідно до Російської та АвстроУорської імперій.

Одну з провідни ролей у розвитку природничої еорафії на території су часної Україні відірали різні університети на ниніні українськи земля.

В межа АвстроУорщини це – Львівський колеіум (сьоодні Львівський на ціональний університет імені Івана Франка) який було засновано в 1781 р. як середній навчальний заклад та Чернівецький університет ім. ФранцаЙосипа (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) в 1875 р. В межа Російської імперії було оранізовано арківський університет (нині арківський національний університет імені В. Н. Каразіна) в 1805 р.;

Київський університет імені Святоо Володимира (нині Київський національ ний університет імені Тараса Шевченка) в 1834 р.; Новоросійський Імператор ський університет (нині Одеський національний університет імені І. І. Мечни кова) в 1865 р.

Георафія як навчальна дисципліна в ци університета була започаткована тільки в друій половині І ст. в Новоросійському (Одеському) університе ті – в 1865 р. Чернівецькому – в 1876 р. у Львівському – в 1882 р. у ар ківському – в 1889 р. та Київському – в 1891 р. Як бачимо в друій половині І ст. тут створть кафедри еорафії впере в Новоросійському універ ситеті в Одесі в 1865 р. [5]. Ї очолвали видатні природознавці. ер за все коротко зупинимося на арактеристиці заснування кафедр еорафічноо про філ в кожному з ци нині провідни вузів України.

У Новоросійському (Одеському) університеті в складі природничоо відді лення (фізикоматематичноо факультету) була створена нова кафедра фізичної еорафії та фізики (1865 р.). ерим завідувачем цієї кафедри став Василь Іванович Лапин (фізикоеораф океанораф кліматоло) якоо з аркова запросив до університету тодіній ректор Соколов Іван Дмитрович – при ильник еорафії. Будучи завідувачем цієї кафедри В. І. Лапин оранізував кабінет еорафії університетську метеоролоічну станці визначив провідні напрями наукови фізикоеорафічни досліджень – океанорафі метеоро лоі та кліматолоі. Він вивчав природу Чорноо та Середземноо морів у складі кілько морськи експедицій.

З 1870 р. завідувачем кафедри став Федір Никифорович Швєдов. Він ра зом із завідувачем кабінету фізичної еорафії Олександром Вікентійовичем Клосовським який за фаом був метеоролоом та фізикоеорафом створили перу в Одесі наукову фізикоеорафічну колу.

У 1877 р. кафедра була відокремлена від кафедри фізики і реоранізова на в кафедру фізичної еорафії а працвала вона разом із кабінетами фізич ної еорафії метеоролоії. За часів існування цієї кафедри під керівництвом О. В. Клосовськоо побудована нова метеоролоічна обсерваторія Новоросій ськоо університету. Вона розтаувалася на Малому Фонтані поблизу Одеси ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 була забезпечена баатьма самописними інструментами і відкрита в 1894 р.

З 1904 по 1928 рр. кафедру очолвав відомий вчений учень В. В. Докучаєва Гаврило Іванович Танфільєв. Він був видатний вчений у різни алузя природо знавства автор книи «Георафія Росії України й прилели до ни країн» [5].

У Чернівецькому університеті на друий рік (1876–1877 н. р.) після йоо заснування (1875) започатковується еолооеорафічний напрям досліджень.

Це сталося тоді коли на кафедрі математики філософськоо факультету було відкрито лабораторі мінералоії. Ц лабораторі очолив чеський профе сор мінералоії Карл Врба. Ним були розроблені навчальні курси з фізични властивостей мінералів та фізичної еорафії мінералів (корисни копалин).

К. Врба залучив до викладання і проведення лабораторни занять і практик в університеті мінералоа Фрідріа Бека еолоа Карла Альфонса енекке та ін.

Зодом в університеті доктором філософії професором фізики Алоїсом Гайнд льом започатковано еорафічні курси та в 1877–1878 навчальному році запро ваджується навчальний курс метеоролоії. очате А. Гайндльом розвинув далі доктор філософії (1878) Олександр Зупан а з 1880 р. він – професор еорафії який започаткував та оранізував алузеві еорафічні курси з фізичної еора фії орорафії еоморфолоії кліматолоії океанолоії. В 1888–1889 н. р. док тор філософії Фердінанд Ленквер запровадив курси з основ еорафії ляціо лоії еорафії Азії. В цьому ж 1889 році за йоо ініціативо та безпосереднім керівництвом на кафедрі було відкрито кабінет еорафії. Він проіснував до 1907–1908 н. р. і був оловним осередком викладання еорафічни дисциплін у Чернівецькому університеті.

З 1882 р. мінералоічну лабораторі очолив доктор філософії професор мі нералоії Ф. Бек. Він і співробітники лабораторії серед яки переважно йоо учні забезпечували навчальні еолоічні курси з мінералоії петрорафії кри сталорафії та іни розділів еолоії. Із 1891 р. до 1910 р. мінералоічну лабо раторі очолє відомий вчений професор мінералоії Рудольф Шаріцер.

Керівники АвстроУорщини розуміли необідність удосконалення еора фічноо напряму. ісля відкриття еорафічної лабораторії (1907) яку очолив професор Фердінанд Льовля фон Ленквер еорафічний напрям у Чернівець кому університеті набуває стабільності. Для читання еорафічни курсів було залучено відомоо німецькоо вченоо доктора філософії професора еора фії Авуста фон Бемерсайма який незабаром очолив еорафічну обсервато рі. Йоо наукові досянення були відзначені науково ромадськіст. Він був обраний членом Німецької Академії природознавців в Берліні членом кореспондентом державноо еолоічноо закладу у Відні Едінбурськоо ео лоічноо товариства.

Зазначимо що австроуорський період розвитку еорафії в Чернівецькому університеті арактерний переважним розвитком природничи напрямів зо крема еолоофізикоеорафічноо. ід час румунськоо правління спеціаль ність «еорафія» зберіається на науковоприродничому факультеті як підсек ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 ція спеціальності «природознавство». Найбіль відомо кафедро тут була кафедра етнолоії та біоеорафії яку очолвав почесний член Румунської Академії професор Константін Н. Гумурзакі.

У Львівському університеті еорафічні дослідження розпочалися із ство ренням у 1882 р. кафедри еорафії в складі філософськоо факультету і мали боословський напрям. Її очолив випускник Яеллонськоо (Краківськоо) уні верситету польський ботанік і еораф професор еорафії Антон Реман (до слідник рослинності Карпат оділля й Криму і прилели земель). ізніе (1908 р.) на чолі кафедри став польський еораф і картораф Є. Ромер (фаі вець у різни алузя фізичної еорафії та кільної еорафії) [2 5]. Він надав розвитку еорафії філософське звучання а особливу увау приділяв підотов ці вчителів еорафії.

У арківському університеті перу кафедру еорафії заснував у 1889 р.

відомий російський ботанік еораф і мандрівник доктор еорафічни наук Андрій Миколайович Краснов. Він не завідував 23 роки (1911 р. вклчно).

Він проводив еоботанічні дослідження у північносідній частині України на оволжі Алтаї ТяньШані Сааліні Кавказі. Здійснив подорожі до країн За ідної Європи (1887 р) івнічної Америки (1890 p.) івденноСідної Азії (1892 p. 1895 p.). рофесор Краснов вважається одним із засновників бота нічної еорафії («еоботаніки») та автором пероо вітчизняноо підручника «Основи землезнавства».

В університеті Святоо Володимира (м. Київ) кафедру еорафічноо про філ очолив з 1891 р. відомий еораф і метеороло доктор фізичної еорафії ординарний професор етро Іванович Броунов. Він висловив іде про існу вання особливої зовніньої оболонки Землі. Ця йоо наукова ідея через баа то років знайла втілення у вченні про еорафічну оболонку яку розробив у 1937 р. А. О. Гриор’єв) [5].

рактичне значення і зацікавленість еорафіє наукової спільноти в І ст. призводить до об’єднань у еорафічні товариства. ере Георафіч не товариство було засноване у Франції (ариж 1821 р.). Зодом такі товари ства були оранізовані в Німеччині (Берлін 1828 р.) Росії (Санктетербур 1845 р.) та Сполучени Штата Америки (1888 р.). У ст. продовжили про водитися дослідження різни складови частин природи (будови надр і земної поверні вод пооди й клімату тощо). Ці та іні товариства узаальнвали матеріали досліджень які слуували для подальоо розвитку теорії еора фії. Георафія століття мала добрі підвалини для формування на новому етапі який арактеризувався новими потребами практики і біль досконало теоріє.

Таким чином на початок ст. сформувався досить потужний науковий потенціал здатний розв’язувати проблеми всі алузей еорафічни знань. Це сприяло розвитку осподарства Російської імперії та іни країн де формува лися еорафічні кафедри чи кабінети.

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип.

1 Висновки ідсумовучи наі дослідження слід зробити наступні висновки:

1. ереід лдства з теолоічноо на носеолоічний світоляд сприяло роз витку науки в цілому не є виклченням природничі науки серед яки є і при роднича еорафія.

2. отрібно було напрацвати фактичний матеріал який дав би можливість створити та підтвердити поодження ідросфери атмосфери та біосфери з по зиції контракційної іпотези землебудови.

3. Спеціалізація завідувачів кафедр еорафічноо напряму визначила коло наукови інтересів та оранізаці наукови кіл природничоеорафічни досліджень на зорі формування даної науки на терена сучасної України.

4. У становленні природничої еорафії як науки в Україні на ниніні за ідноукраїнськи земля брали участь польські уорські румунські та німець кі еорафи. Виріальну лепту внесли російські еорафи – випускники уні верситетів Санктетербуру Москви Казані Дерпту Вільно.

5. Новостворені університети в Одесі Львові аркові та Києві стали науко вими еорафічними центрами в Україні І ст. у яки народжувалися наукові ідеї розуміння еволції Землі та її оболонок.

6. На кафедра еорафічноо профіл університетів особливо – Новоро сійськоо ироко проводилися прикладні дослідження акваторії Світовоо океану (обробка різнорідни морськи досліджень створення різни за тема тико карт особливо навіаційни і т. п.) які потребували вимои тоо часу та була заснована пера на території сучасної України наукова океанорафічна кола ЛапинаШвєдова.

Список використаної літератури

1. Государственный арив Николаевской области [Текст]. – Ф. 230. – Оп. 1. – Д. 4. – Л. 22.

Денисик Г. І. Розвиток комплексни досліджень природи України [Текст] / Г. І. Денисик Л. І. Стефанков 2.

О.. Чиж // Український еорафічний журнал. – 2009. – №. 2. – С. 17 – 22.

3. Зубов Н. Н. Отечественные мореплаватели – исследователи морей и океанов [Текст] / Зубов Н. Н. – М. :

Георафиздат 1954. – 473 с.

4. Манганари Михаил Петрович [Електронний ресурс]: = Режим доступу до сайту: http://www.shiphistory.

navy.ru.

5. Олійник Я. Основні риси становлення університетської еорафічної науки в Україні [Текст] / Ярослав Олійник // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка серія «Георафія». – 2010. – Вип. 57. – С. 4 – 7.

6. Пряхин Ю. Д. Братья Мананари в истории России [Текст] / Ю. Д. ряин // Из лубины времен. – 2000. – Вып. 12.– С. 124 – 137.

7. Романовский С. И. Великие еолоические открытия. Очерки по истории еолоически знаний [Текст] / С. И. Романовский. – Вып. 30. – Сб. : Издатво ВСЕГЕИ 1995. – 216 с.

8. Хомизури Г. П. Развитие понятия «Геосинклиналь» [Текст] / Г.. омизури– М.: Наука 1976. – 236 с.

9. Шевчук В. В. Заальна еотектоніка з основами еодинаміки: підруч. – 2е вид. випр. (для студ. вищ.

навч. закл) [Текст] / В. В. Шевчук В. А. Миайлов. – К. : Видавничополірафічний центр «Київський університет» 2005. – 328 с.

10. Шуйский Ю. Д. Зарождение и развитие еорафической науки в античном мире: учебн. пособие [Текст] / Ю. Д. Шуйский. – Одесса: Феникс 2004. – 91с.

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1

References Gosudarstvennyy arkhiv Nikolaevskoy oblasti [State archive of the Nikolaev area] F. 230 Op. 1 D. 4 L. 22.

1.

2. Denisik G. І. (2009) Rozvytok kompleksnykh doslidzhen` pryrody Ukrayiny` [Development of comple researches of the nature of Ukraine] Ukrayins’kyy heohrafichnyy zhurnal No 2 pp. 17 – 22.

3. Zubov N. N. (1954) Otechestvennye moreplavateli – issledovateli morey i okeanov [Domestic seafarers – explorers of seas and oceans] M. : Geografizdat 473p.

4. Manganari Mikhail Petrovich [Manganari Mikhail Petrovich]. Available at: http://www.shiphistory.navy.ru.

5. Olіynik Ya. (2010) Osnovni rysy stanovlennya universytet·s’koyi heohrafichnoyi nauky v Ukrayini [The basic lines of formation of a university geographical science in Ukraine] Vіsnik KNU іmenі Tarasa Shevchenka, serіya «Geografіya», No 57. pp. 4 – 7.

6. Pryakhin Yu. D. (2000) Bratya Manganari v istorii Rossii [Brothers Manganari in the history of Russia] Iz glubiny vremen. No 12 pp. 124 – 137.

7. Romanovskiy S. I. (1995) Velikie geologicheskie otkrytiya. Ocherki po istorii geologicheskikh znaniy [Great geological discoverings. Sketches on stories of geological knowledge] S. I. Romanovskiy. No. 30. SPb. : Izdat vo VSYeGYeI 216 p.

8. Khomizuri G. P. (1976) Razvitie ponyatiya «Geosinklinal» [Development of concept “Geosinklinal”] M. :

Nauka 236 p.

9. Shevchuk V. V. Zagal`na geotektonika z osnovamy geodynamiky : pidruch. – 2-ge vy`d. vy`pr. (dlya stud. vyshh.

navch. zakl.) [The general geotectonics with geodynamics bases: the textbook] K. : Vidavnichopolіgrafіchniy tsentr « Kyyivs’kyy universytet» 2005. – 328 p.

10. Shuyskiy Yu.D. (2004) Zarozhdenie i razvitie geograficheskoy nauki v antichnom mire: uchebn. Posobie [Origin and development of a geographical science in a classical antiquity: the manual] ONU im. I. I. Mech nikova. – Odessa: Feniks 91 p.

–  –  –

Половка О.А. аспирант кафедра физической еорафии и природопользования Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова ул. Дворянская 2 Одесса – 82 65082 Украина email: physgeo@ukr.net

НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ГЕОГРАФИЧЕСКОЙ

НАУКИ И ЕЕ ЦЕНТРЫ НА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ В XIX ВЕКЕ

Резюме Статья посвящена рассмотрени фундаментальны основ на которы развивалась естественная еорафия на территории современной Украины. Акцентируется внима ние читателя на научны достижения исследователей совериви значительные научные наработки прикладноо и теоретическоо арактера в развитие именно есте ственно – еорафически исследований во временном интервале с времен антично сти – I вв. (вклчительно). Уделяется значительное внимание историческому среза становления кафедр еорафической направленности в первы университета ныне ней Украины в период I в.

Ключевые слова: еорафическая наука экспедиция университет естественная еорафия еорафические общества кафедра еорафии.

–  –  –

Polovka O.A. graduate student Department of Physical Geography Odessa National I. I. Mechnikov University Dvorianskaya St. 2 Odessa – 82 65082 Ukraine email: physgeo@ukr.net

SCIENTIFIC BASIS OF GEOGRAHICAL SCIENCES AND ITS

CENTER IN UKRAINE IN THE XIX CENTURY

Abstract Purpose of the article is the study of history of natural geography on the territory of modern Ukraine/ Since from here it follows the object of study – a historical snapshot achievements of scientists of antiquity the Middle Ages the Age of Discovery (V – beginning of VI century.) Scientific opinions and organizing university departments of geography on the territory of Ukraine Metodology. Article based on the use and synthesis of a wide range of archive and literary materials including leading scientists of the Center for Scientific and Technological Potential and Science History named G.M. Dobrov NAS of Ukraine (Kyiv) and modern developments of searches on the study of history geography. In writing the article was used problemchronological and comparative historical research methods which made it possible to consider naturalgeographic research in chronological order.

Results. The article considers the fundamental basis on which began to develop the natural geography of the territory of modern Ukraine. Focuses the reader’s attention on the scientific achievements of researchers (Polish Hungarian Romanian Russian and other geographers) who have committed significant scientific achievements of applied and theoretical nature of the development is natural – geographical research on land and waters of the oceans in the time interval from the time of antiquity – I centuries. (inclusive). Received considerable attention in chronological order the historical formation of departments cut geographical focus in the first universities (now Lviv National University Ivan Franko Kharkiv National University. V. N. Karazin Kiev National University. Taras Shevchenko Odessa National University. I. I. Mechnikov) present Ukraine during the I century.

Keywords: geographic science epedition university Physical Geography Geographic Society Department of Geography.

ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1

СВЕТЛОЙ ПАМЯТИ ВАЛЕРИЯ ИВАНОВИЧА

ШМУРАТКО «Я блаодарен рироде за то что она смотрела на себя моими лазами и пыталась понять себя моим разумом»

В. Шмуратко январь 2015 25 января 2015. в расцвете творчески сил уел из жизни видный ученый доктор еолоически наук профессор кафедры инженерной еолоии и и дроеолоии Одесскоо национальноо университета имени И.И. Мечникова Валерий Иванович Шмуратко.

Валерий Иванович обладал тремя лавными качествами – обирными знаниями привычкой мыслить и блаородством чувств которые как писал Н.Г. Черныевский неободимы для тоо чтобы человек был образованным в полном смысле слова.

В.И. Шмуратко родился 3 иня 1946 ода в. Витебск (Беларусь) в семье военнослужащео. Ео отец Иван авлович закончил войну в звании майора и служил в воинской части в родной Белоруссии. Там он встретил будущу жену Александру Степановну быву партизанку. Кода у ни родился сын то ео назвали в честь Валерия Чкалова. Семья военноо перемещалась по все му Созу – от Бреста до Саалина – и обосновалась в Одессе кода Валери исполнилось 15 лет.

В 1969 оду Валерий Иванович окончил еолоический факультет Ленин радскоо университета и по распределени вместе с молодой женой Ниной Александровной выпускницей тоо же университета был направлен на Даль ний Восток – в абаровский край поселок инанск в поисковоразведочну ISSN 23039914 Вісник ОНУ. Сер.: Георафічні та еолоічні науки. 2015. Т. 20 вип. 1 крулоодичну парти Дальневосточноо территориальноо еолоическоо управления.

С 1975 ода ео жизнь тесно связана с Одесским университетом им.

И.И. Мечникова де он проел путь от старео инженера до профессора.

В период с 1975 по 1998. Валерий Иванович работал в роблемной научноисследовательской лаборатории побережья моря водоранилищ и орны склонов (НИЛ1) в должности старео инженера потом занимал должности научноо и старео научноо сотрудника.

В 1984 оду защитил кандидатску диссертаци в 1999 оду переве ден на должность доцента кафедры инженерной еолоии и идроеолоии.

В 2004 оду получил ученое звание доцента в 2005 оду защитил докторску диссертаци. С 2006 ода профессор кафедры инженерной еолоии и идро еолоии.



Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 |
Похожие работы:

«• " " •Экспериментальные и теоретические статьи• •Experimental and theoretical articles• Биолог. журн. Армении, 2 (63), 2011 БИОМОРФОЛОГИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА ФЛОРЫ АРИДНЫХ РЕДКОЛЕСИЙ ЮЖНОЙ АРМЕНИИ А.С. АЛЕКСАНЯН Институ...»

«ИНФОРМАЦИЯ О РИСКАХ НА КОНСОЛИДИРОВАННОЙ ОСНОВЕ АКЦИОНЕРНОГО КОММЕРЧЕСКОГО БАНКА АКБ "АБСОЛЮТ БАНК" (ОАО) ЗА 1 полугодие 2015 ГОДА. Настоящая информация подготовлена АКБ "АБСОЛЮТ БАНК" (ОАО) по состоянию на 01.07.2015г. и по итогам 1 полугодия 2015...»

«Образование и наука. 2012. № 8 (97) РЕГИОНАЛЬНОЕ ОБРАЗОВАНИЕ УДК 373 Ю. В. Шаркунова СОЦИАЛЬНО-ЛИЧНОСТНОЕ САМООПРЕДЕЛЕНИЕ УЧАЩИХСЯ СЕВЕРНОГО РЕГИОНА Аннотация. В статье говорится об увеличивающихся темпах и масш...»

«УДК 061.6(470.21) С.А.Дюжилов ИНСТИТУЦИОНАЛИЗАЦИЯ НАУКИ НА КОЛЬСКОМ СЕВЕРЕ В 1920-1930-Е ГОДЫ: ПРИОРИТЕТЫ, ДОСТИЖЕНИЯ И ПРОБЛЕМЫ Аннотация В статье рассматривается проблема формирования и эволюции сети научных учреждений на Кольском Севере в 1920–1930-е годы. Сложившаяся здесь в это время организационная модель...»

«МАССИВ МЫСА МЕРТЕНСА КАК ЛОКАЛЬНОЕ МЕСТООБИТАНИЕ СНЕЖНОГО БАРАНА (ЯКУТСКИЙ ПОДВИД) OVIS NIVICOLA LYDEKKERI KOWARZIK, 1913 (ЧУКОТСКАЯ ПОПУЛЯЦИЯ) Косяк Анатолий Васильевич старший научный сотрудник, ФГБУ "Национальный парк "Берингия", 689251, РФ, Чукотский автономный округ, п. Провидения, ул. Набережная Дежнева,10 E-mail: kosyak5709@mail.ru Загреб...»

«Международный пакт о гражданских и политических правах Принят резолюцией 2200 А (XXI) Генеральной Ассамблеи от 16 декабря 1966 года Участвующие в настоящем Пакте государства, принимая во внимание, что в соответствии с принципами, провозглашенными Уставом Организации Объединенных Наций, признание достоинства, присущего всем членам...»

«1 Цель и задачи освоения дисциплины Целью освоения дисциплины "Теория бухгалтерского учета" является обучить современного специалиста теоретическим и практическим основам бухгалтерского учета, научить идентифицировать, оценивать, классифицировать и систематизировать объекты бухгалтерского наблюдения; привить н...»

«НЕОБХОДИМЫЙ КОМПЛЕКТ ДОКУМЕНТОВ ДЛЯ УЧАСТИЯ -распечатанное и подписанное согласие на обработку персональных данных участника Олимпиады (см. ниже); титульный лист участника Олимпиады, -распечатанный подтверждающий успешное участие в первом туре (дос...»

«СОДЕРЖАНИЕ 1. Общая характеристика основной образовательной программы высшего образования 2. Использованные нормативные документы 3. Обоснование необходимости реализации образовательной программы 4. Направленность (профиль) основной образовательной программы.5. Область профессиональной деятельности выпускника.6. Объект...»

«СОДЕРЖАНИЕ ПРОГРАММЫ Оглавление Страница Идентификатор Программы 3 стр. Оценка рисков, влияющих на реализацию 11 стр. Программы Стартовые условия реализации Программы 12 стр. SWOT-анализ оценки уровня...»

«2010 XVII Санкт-Петербургская астрономическая олимпиада 12 марта теоретический тур, решения 11 класс 1. Известно, что у Венеры в максимальной элонгации звездная величина m = 4m. Альбедо Венеры в два раза больше, чем у Земли. Найдите звездную величину Земли, наблюдаемо...»

«1 ИЗГОТОВЛЕНИЕ МАТРИЦ Стеклопластиковая формообразующая оснастка – матрицы. Стеклопластик используется в качестве формовочного материала для многих целей. В изготовлении собственного стеклопластиковых изделий стеклопластиковые матрицы используются для ручного контактного формования, распыления, в...»

«RussischeOrthodoxeKirchengemeinde Heiliger Ilarion zu Leer Ringstrae 40, 26789 Leer, Tel.: 0491-9769230, Fax: 0491-9769240   Житие cвященномученика Илариона (Троицкого) Одним из видных деятелей Русской Церкви 20-х годов был архиепископ Верейский Иларио...»

«ОБРАБОТКА СИГНАЛОВ С ДИСКРЕТНОЙ ЧАСТОТНО-ФАЗОВОЙ МОДУЛЯЦИЕЙ БЕЗ ПЕРЕХОДА НА МОДУЛИРУЮЩЕЕ НАПРЯЖЕНИЕ © Большаков Д.А. Сибирский государственный аэрокосмический университет им. академика М.Ф. Решетнёва, г. Красноярск Рассматриваются особенности обработки сигналов с дискретной частотно-фазаовой модуляцией при пр...»

«Слайд 1 Уважаемый Марат Готович, президиум, коллеги, приглашенные! Слайд 2 Позвольте в своем выступлении остановиться на основных итогах работы государственной ветеринарной службы Республики Татарстан за 2011 год и задачах на предстоящий период. Основной задачей службы является...»

«Магнитное поле. 10. Вектор магнитной индукции. Закон Ампера МАГНИТНОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ ТОКОВ Между неподвижными электрическими зарядами действуют силы, определяемые законом Кулона. Каждый заряд создает электрическое поле, которое действует на другой заряд, и наоборот. Однако между электричес...»

«Оглавление Затраты времени обучающегося на изучение дисциплины 2 Введение 3 1. Цель и задачи дисциплины 3 2. Место дисциплины в учебном процессе специальности 3 3. Требования к знаниям, умениям и навыкам 4 4. Перечень и содержание разделов дисциплины 5 5. Пример...»

«УСТРОЙСТВО РАДИОПРИЕМНОЕ ONKYO АЯ 46 ТX-SR606E (РУКОВОДСТВО ПО ЭКСПЛУАТАЦИИ) Вы приобрели устройство радиоприемное производства компании Тоттори Онкио Корпорейшн, Япония (Tottori Onkyo Corporation, Japan). Модели TX-SR606E являются аудио/видео ресиверами (декодер/усилитель/тюнер) и предназначены д...»

«СОЦИАЛЬНАЯ ФИЛОСОФИЯ УДК 101.1:316 Л. В. Шукшина Социальные иллюзии как экзистенциальная ценность В статье рассматривается феномен социальных иллюзий, и анализируются их возможности для развития личности и социума. This article discusses the phenomenon of social illusions, and their oppor...»

«Внешнеторговая деятельность Иск ЕС в ВТО по запрету импорта свинины и перспективы исков по "продовольственному эмбарго" Хотя с момента введения Россией "продовольственного эмС.И. Никитин барго" прошло довольно немного по меркам процессуальных сроков ВТО времени, фактов, позволяющих о...»

«С Л О Г О Р А З Д Е Л И СТРУКТУРА С Л О Г А В Р У С С К О М И АРМЯНСКОМ ЯЗЫКАХ (сопоставительно-типологический анализ) СУРЕН ТОШЬЯН Проблема слога, представляющая один из наиболее сложных и актуальных вопросов общей фонетики, все еще остается нерешенн...»

«1 Ян Иванович Колтунов Мудрость древних говорила: Пребывайте, люди в Духе, Подчините ему тело, мысли, все взаимодействия свои! Это значит: сердцу верить, жить, творя с Высокой Целью, Отдавать лишь бескорыстно. Жить, общаясь, жизнью всех. Бескорыстие – бесценно, д...»

«УДК 621.373.826.535 Вестник СПбГУ. Сер. 4. 2013. Вып. 2 Т. В. Радина, А. В. Гусев СУПЕРУЗКИЕ РЕЗОНАНСЫ В ГАЗОВОМ ЛАЗЕРЕ С ПОГЛОЩАЮЩЕЙ ЯЧЕЙКОЙ И ЭФФЕКТ КОНДЕНСАЦИИ СПЕКТРА Введение. Метод стабилизации частоты газовых лазеров, использ...»

«ВЕЛОДОРОЖКА. ГАГАРИНСКИЙ СКВЕР Введение Генеральным планом города Липецка, утвержденным городским Советом депутатов от 3 мая 2009г. определены задачи территориального планирования города:Существенное повышение эфф...»

«ИЗ ПРОШЛОГО ФИЛОСОФИИ П. А. ГОЛЬБАХ1 Избранные произведения: В 2 т. T. 1. M., 1963. Система природы, или О законах мира физического и мира духовного. Глава ХП (печатается с небольшими сокращениями). СОВМЕСТИМ ЛИ АТЕИЗМ С НРАВСТВЕННОСТЬЮ? Доказав существ...»








 
2017 www.doc.knigi-x.ru - «Бесплатная электронная библиотека - различные документы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.